Ви є тут

Кільчевський Микола Олександрович - учений і педагог. До 100-річчя від дня народження.


Кільчевський Микола Олександрович

Достойне місце у плеяді славетних імен Київського політехнічного інституту займає Микола Олександрович Кільчевський – відомий учений-механік і видатний педагог.

Цим ім'ям пишається місто Кам'янець-Подільський на Хмельниччині, де він народився 15 червня 1909 року і здобув середню освіту. Вступивши в 1928 р. до КПІ, М.О.Кільчевський ще в студентські роки розпочав викладацьку діяльність в Київському авіаційному інституті (КАІ), а в 1933 році закінчує Київський фізико-хіміко-математичний інститут (КДУ). Після захисту кандидатської дисертації в 1936 році він вступає до докторантури Інституту математики АН УРСР (науковий консультант – професор І.Я.Штаєрман).

У 1940 р. Микола Олександрович стає доктором фізико-математичних наук, в 1961 р. обирається членом-кореспондентом, а в 1969 р. – дійсним членом АН УРСР.

З 1938 р. М.О.Кільчевський читав теоретичну механіку в Київському індустріальному (політехнічному) інституті. З 1944 по 1961 рр. він очолював кафедру теоретичної механіки КПІ – одну з найбільших на той час. З 1961 р. завідував відділом аналітичної механіки поліагрегатних систем Інституту механіки АН УРСР. Одночасно М.О.Кільчевський обіймав посаду професора-консультанта в КПІ на громадських засадах, члена Національного комітету СРСР з теоретичної і прикладної механіки при Мінвузі СРСР, голови наукової ради з проблеми «Загальна механіка» АН УРСР, члена редколегії журналу «Прикладная механика».

Щедро обдарований учений, що чудово володів найскладнішим математичним апаратом, Микола Олександрович прокладав нові шляхи дослідження механічних явищ в теоретичній механіці, механіці пластин і оболонок, тензорному численні, теорії співударів тіл, механіці поліагрегатних систем, аналітичній механіці континуальних систем. І всюди він знаходив оригінальні методи дослідження.

Микола Олександрович був видатною, багатогранно обдарованою особистістю. Одна з цих граней – лекторська майстерність. Його блискучі лекції завжди притягували «сторонніх». Це були або викладачі інших вузів, або колишні учні, тепер поважні фахівці і, незмінно, його колеги по кафедрі, аспіранти.

М.О.Кільчевський багато уваги приділяв роботі з молодими викладачами, керував їхньою науковою працею, вважаючи її обов'язковою для успішної роботи викладача. Він також вважав, що активна участь студентів у дослідницькій роботі має винятково важливе значення у підготовці студентської молоді до майбутньої творчої діяльності. Микола Олександрович вважав, що технічна освіта повинна підкріплюватися фундаментальними загальноосвітніми знаннями, а студенти повинні навчатись весь час вдосконалювати свої знання, виробляти навички дослідників, мати широке коло наукових інтересів.

У 1979 р. член-кореспондент АН СРСР А.І.Лур'є писав: «Діяльність Миколи Олександровича лишить слід у нашій науці, досягнення його збережуться в книгах. Не знаю, хто в нашому поколінні висловив стільки оригінальних ідей і наблизився до нього по сумі накопичених знань».

М.О.Кільчевський опублікував понад 200 робіт, серед яких 11 підручників, що вважаються одними з кращих у класичній літературі, і 9 монографій. Характерна риса його як вченого і педагога – надзвичайна вимогливість до себе і до учнів. У 1977 р. він отримав почесне звання Заслуженого діяча науки УРСР, був двічі лауреатом Державної премії УРСР і премії ім. О.М.Динника, нагороджений двома орденами Трудового Червоного Прапора УРСР та орденом «Знак Пошани».

Л.М.Шальда, доц. каф. приладів і систем керування літальними апаратами

x

Електронний кампус

Інформаційні ресурси

Викладачі КПІ

GitHub репозиторій