Підготовка інженерів-металургів в Київському політехнічному інституті почалася з перших років ХХ століття. Організатором металургійної спеціальності і керівником кафедри металургії протягом близько чверті століття був Василь Петрович Іжевський (1863–1926 рр.). Під його керівництвом було підготовлено 156 інженерів-металургів.

Учнями В.П. Іжевського були: І.П. Бардін – всесвітньо відомий учений, легендарна особистість в історії вітчизняної металургії, віце-президент АН СРСР; М.П.Чижевський, академік АН СРСР; В.Ю. Васильєв, член-кореспондент АН УРСР; П.О. Епік, професор, завідувач кафедри аналітичної хімії в КПІ; М.І. Мозговой, який вперше у світі запропонував і провів у 30-ті роки ХХ століття продувку рідкого чавуну киснем на Київському заводі «Більшовик».

Широкої популярності набули наукові праці в галузі металургії і металознавства В.А. Чернушевича, І.А. Фещенка-Чопівського, М.Г. Корсунського, С.М. Кармазіна, В.П.Машковця, М.Ф. Олексієнка, Ф.М. Шамрая.

Масштабна і цілеспрямована підготовка інженерів-металургів почалася в 1944 році, коли Всесоюзний комітет зі справ вищої школи при Раді Народних Комісарів СРСР 7 жовтня 1944 р. видав наказ «Про створення металургійного факультету в Київському політехнічному інституті». Ідею створення металургійного факультету в КПІ активно підтримували академік АН СРСР І.П. Бардін, президент АН УРСР О.О. Богомолець, член-кореспондент АН УРСР В.Ю. Васильєв, ректор КПІ О.С. Плигунов. Завдання факультету – підготовка інженерів-металургів для промисловості і забезпечення висококваліфікованими спеціалістами матеріалознавчих інститутів Академії наук України.

Першим деканом факультету (1944–1959 рр.) був Костянтин Ілліч Ващенко, якому було доручено займатися оформленням усіх документів, підтриманням зв’язків з відповідними урядовими організаціями Москви і Києва.

У 1975 р. факультет отримав назву інженерно-фізичного.

Спочатку до складу факультету входили кафедри:

  • Металургії сталі і промислових печей, завідувачем було призначено академіка АН України М.М. Доброхотова, якого в 1950 р. змінив професор В.І. Явойський;
  • Металургії чавуну і теорії металургійних процесів, завідувач – член-кореспондент АН України В.Ю. Васильєв;
  • Ливарного виробництва чорних і кольорових металів, завідувач – доцент К.І. Ващенко, який у 1945 р. захистив докторську дисертацію і отримав звання професора;
  • Металознавства та термічної обробки металів, завідувач – академік АН України В.М. Свєшніков. У 1948 р. цю кафедру було реорганізовано з утворенням двох кафедр: металознавства (під керівництвом академіка В.М. Свєшнікова) і термічної обробки металів (під керівництвом професора В.Н. Гриднєва). На основі останньої в 1952 р. створено кафедру термічної обробки і фізики металів. У 1963 р. ці дві кафедри з’єдналися. Тепер на інженерно-фізичному факультеті є кафедра металознавства і термічної обробки.

У середині 50-х років підготовку інженерів з металургії чорних металів було припинено, і кафедри металургії сталі і промислових печей та металургії чавуну і теорії металургійних процесів згідно з відповідними рішеннями скасовано і відкрито нові кафедри:

  • у 1958 р. – автоматизації металургійних процесів і печей, завідувач – професор В.С .Кочо;
  • у 1962 р. – високотемпературних матеріалів і порошкової металургії, завідувач – член-кореспондент АН України Г.В. Самсонов;
  • у 1975 р. – фізики металів, завідувач – професор О.В. Білоцький. Підготовка інженерів зі спеціальності «Фізика металів» проводилась з 1952 р. на кафедрі термічної обробки і фізики металів;
  • у 1977 р. – фізико-хімічних основ технології металів, завідувач – професор Д.Ф. Чернега.

Основне завдання цієї кафедри полягає в підвищенні теоретичної і прикладної підготовки студентів усіх спеціальностей факультету в галузі металургії. З повним правом можна вважати, що ця кафедра стала наступницею двох перших кафедр факультету: металургії чавуну і теорії металургійних процесів; металургії сталі і промислових печей. У 1980 р. відповідно до наказу міністра вищої і спеціальної освіти СРСР В.П.Єлютіна на цій кафедрі почали підготовку інженерів зі спеціалізації «Спеціальна електрометалургія», а з 1997 р. було відкрито спеціальність «Спеціальна металургія». Ідея відкриття цієї спеціальності знайшла активну підтримку президента АН УРСР, директора ІЕЗ ім. Є.О. Патона академіка Б.Є. Патона, міністра вищої і середньої спеціальної освіти УРСР члена-кореспондента АН УРСР Г.Г. Єфіменка, ректора НТУУ «КПІ» академіка НАН України і Російської академії наук М.З. Згуровського.

Випускники факультету, а їх близько 10000, зробили вагомий внесок у розвиток металургійної, машинобудівної та інших галузей виробництва держави.

В організації нових кафедр і спеціальностей взяли активну участь академіки Б.Є. Патон, В.Н. Гриднєв, Б.І. Медовар, І.М. Федорченко, М.З. Згуровський, професори В.І.Шлюко, О.В. Білоцький.

Значна кількість випускників факультету (до 25%) отримали направлення на роботу по запитах в інститути матеріалознавчого напрямку АН України, а також у галузеві науково-технічні організації, де стали відомими вченими, керівниками відповідних відділів. У навчальних закладах України вони працювали і працюють на посадах проректорів, деканів, завідувачів кафедр, професорів і доцентів. В металургійній і машинобудівній промисловостях були і є директорами заводів, головними інженерами, начальниками цехів.

Випускники факультету, які працювали керівниками великих промислових підприємств: М.А. Будагьяну – директор Лутугінського заводу прокатних валків; О.О.Ге-
расименко – директор металургійного комбінату «Запоріжсталь»; С.А. Донской – директор Єрмаковського заводу феросплавів (Казахстан), Р.Л.Снежной – директор Науково-дослідного інституту спеціальних способів литва (Одеса); В.Г.Удовенко – директор Нижньо-Тагільського металургійного комбінату; О.В.Шокул – директор «Азовсталі». Це далеко не повні дані.

148 випускників факультету захистили докторські дисертації і 558 – кандидатські (це далеко не повні дані).

Серед випускників факультету 9 академіків і 18 членів-кореспондентів, із них: О.І. Дихне і В.І. Трефілов – академіки РАН; В.І. Трефілов, Ю.В. Найдич, В.В. Немошкаленко, В.В. Скороход, І.М. Карп, П.С. Кислий, В.Л.Найдек, С.О. Фірстов – академіки Національної академії наук України; Г.П. Борисов, В.П. Бондаренко, В.П. Гаврилюк, Г.Г. Гнесін, Ю.М. Коваль, С.П. Ошкадьоров, А.Я. Іщенко, О.В. Курдюмов, Ю.Я. Мешков, Ю.В. Мільман, Л.О.Позняк, С.І.Сидоренко, Ю.М. Солонін, В.М. Перелома, В.Ф. Хорунов, В.Т. Черепін, Д.Ф. Чернега – члени-кореспонденти НАН України; Р.О.Андрієвський – член-кореспондент Киргизької академії наук. За кількістю академіків і членів-кореспондентів НАН України та інших академій випускники інженерно-фізичного факультету КПІ займають перше місце серед факультетів технічних вузів України.

З березня 1973 р. по 2001 р. Інститутом проблем матеріалознавства ім. І.М.Францевича НАН України керував академік НАН України і Російської АН Віктор Іванович Трефілов. Академік НАН України Володимир Володимирович Немошкаленко працював директором Інституту металофізики ім. Г.В.Курдюмова НАН України (1989–2002 рр.). Академік НАН України Ігор Миколайович Карп з 1986 по 2002 рр. керував Інститутом газу НАН України. Нині він працює в цьому інституті почесним директором. Академік НАН України Володимир Леонтійович Найдек з 1988 р. – директор Фізико-технологічного інституту металів і сплавів НАН України. Академік Валерій Володимирович Скороход з 2002 р. успішно керує Інститутом проблем матеріалознавства ім. І.М.Францевича НАН України.

Серед випускників факультету значна кількість видатних діячів науки і техніки – лауреати Державних премій СРСР і УРСР, Премій Національної академії наук України, академій іноземних держав.

На факультеті в різні періоди працювали відомі вчені-металурги і матеріалознавці: академіки АН УРСР М.М. Доброхотов, В.М. Свєчніков, В.Н. Гриднєв, І.М. Федорченко; члени-кореспонденти НАН України В.Ю. Васильєв, В.Г. Самсонов, Г.Г. Єфіменко; професори К.І.Ващенко, В.І. Явойський, О.О. Сігов. В.Г. Пермяков, В.С. Кочо, О.В. Білоцький А.Ф. Чижський, І.Х. Труш, М.В. Білоус. Сумлінно ставляться до виконання своїх обов’язків нинішні професори, доценти  і асистенти, основна частина яких є випускниками факультету.

Деканами факультету працювали професори: К.І. Ващенко (1944–1959 рр.), А.Ф. Чижський (1959–1972 рр.), Д.Ф. Чернега (1972–1988 рр.), А.П. Сьомик (1988–2001 рр.), О.М. Бялік (2001–2005 рр.). Нині факультет очолює доктор технічних наук, професор П.І. Лобода.

Сьогодні кафедри факультету займаються підготовкою бакалаврів (4 роки навчання), спеціалістів (5,5 року навчання), магістрів (6 років навчання). На факультеті крім 60 штатних викладачів, працюють 39 викладачів-сумісників. Це в основному співробітники академічних інститутів, доктори технічних наук, професори.

На факультеті приділяється значна увага створенню високоінтелектуального колективу викладачів для виховання високоякісних інженерних і наукових кадрів. Значна увага приділялась і приділяється дружнім діловим відносинам деканату і кафедр з інститутами матеріалознавчого напряму НАН України: Інститутом електрозварювання ім. Є.О.Патона, Фізико-технологічним інститутом металів і сплавів, Інститутом металофізики ім. Г.В.Курдюмова, Інститутом надтвердих матеріалів ім. В.М.Бакуля, Інститутом матеріалознавства ім. І.М. Францевича, Інститутом газу. Керівництво цих інститутів надає місця для проведення практики студентів, створює відповідні умови для підготовки до захисту дипломних робіт, виконання науково-дослідних робіт. Тісні творчі і навчальні зв’язки з академічними інститутами підтверджуються відкриттям філій кафедри.

Видатні вчені цих інститутів В.І. Трефілов, В.В. Скороход, В.В. Немошкаленко, Г.М. Григоренко, С.В. Ладохін, В.Т. Черепін, В.П. Бондаренко. С.П. Ошкадьоров, В.І. Дубоделов та інші поєднували і поєднують наукову діяльність і беруть участь у проведенні навчального процесу на факультеті.

Д.Ф. Чернега, зав. каф. ФХОТМ, член-кореспондент НАН України, проф.