Ви є тут

Слово про Батька, або Серце, віддане КПІ - Сергій Андрійович Гавриш


Сергій Андрійович Гавриш

Першого квітня 2016 року на 79-му році життя перестало битися серце Людини і Викладача з великої літери – Сергія Андрійовича Гавриша. Надзвичайно чуйна, працьовита, скромна, чесна і проста людина – він віддав 55 років свого життя і своє серце нашому КПІ. Тут зустрів і свою долю, Аллу Андріївну, з якою щасливо прожив у шлюбі більше 52 років.

Сергій Андрійович народився 10 листопада 1937 р. в місті Зіньків Полтавської області в сім'ї селян, Андрія Дем'яновича і Ганни Степанівни. Після закінчення Зіньківської середньої школи №1 здобув педагогічну освіту у Велико-Сорочинському і Лохвицькому педагогічному училищі. Працював учителем Зіньківської семирічної школи №5, проходив військову службу на Балтійському флоті, звільнився у запас у званні головного старшини.

У 1961–1975 рр.  навчався на стаціонарі, в аспірантурі, працював на посадах інженера та старшого інженера на кафедрі парових і газових турбін теплоенергетичного факультету КПІ. У червні 1974 р. успішно захистив дисертацію на здобуття вченого ступеня кандидата технічних наук за фахом "парогенераторобудування і парогазотурбобудування". З 1975 по 1989 рр. С.А.Гавриш працював у ректораті КПІ на посадах заступника, а потім начальника науково-дослідного сектору НДЧ.

З вересня 1989 р. до останніх днів свого життя Сергій Андрійович працював на посаді доцента кафедри охорони праці і навколишнього середовища КПІ (з 2007 р. – кафедра охорони праці, промислової та цивільної безпеки ІЕЕ). За останні більш ніж чверть сторіччя викладав 4 профільні дисципліни кафедри на ФАКС, ІТС, ТЕФ, ВПІ та ін. Керував дипломним проектуванням бакалаврів, спеціалістів, магістрів. Близько 20 його студентів стали переможцями, призерами і дипломантами різноманітних конкурсів студентських наукових і випускних робіт, науково-технічних конференцій та ін. Загалом, за час викладацької діяльності у Сергія Андрійовича навчалися десятки тисяч студентів.

Сергій Андрійович є автором понад 150 наукових і науково-методичних робіт, переважна більшість із яких у співавторстві зі студентами. Серед його творчих досягнень – унікальні підручники з грифом МОН України: "Охорона праці в галузі телекомунікацій" (2011 р., 2014 р.) та "Охорона праці в теплоенергетиці" (2015 р.). Він є співавтором монографії "Київський політехнічний інститут – нариси історії" (1995 р.).

За багаторічну сумлінну працю Сергій Андрійович був відзначений державними нагородами: медалями "За освоение целинных и залежных земель" (1963 р.), "В память 1500-летия Києва" (1982 р.), "Ветеран труда" (1987 р.), почесним знаком Міністерства вищої та середньої спеціальної освіти СРСР "За отличные успехи в работе" (1985 р., 1987 р.), почесними відзнаками Вченої ради НТУУ "КПІ", Міністерства освіти УРСР та Республіканського комітету професійних спілок. 

У 2014 р. стан здоров`я Сергія Андрійовича погіршився, він мужньо боровся з тяжкою хворобою і поборов її. Знайшов у собі сили видужати і продовжити повноцінно працювати на благо батьківщини і свого рідного КПІ. Сергій Андрійович мріяв про довгі роки плідної праці, мав на те сили й натхнення. Але, на жаль, людське серце має свій ресурс. От і у Сергія Андрійовича воно несподівано зупинилося в перший день квітня 2016 року. Наостанок він прохав подякувати всім, з ким працював, був знайомий і просто жив поруч. Нехай люди не вірять, що вже немає серед нас Сергія Андрійовича, який сповна віддав своє серце КПІ. Адже саме на таких простих, скромних і працьовитих людях тримався, тримається і буде триматись наш славний КПІ.

Андрій Сергійович Гавриш, ТЕФ

x

Електронний кампус

Інформаційні ресурси

Викладачі КПІ

GitHub репозиторій

x

Медіа-ресурси КПІ

Web-камери Радіо Телебачення