Ви є тут

Горделадзе Шалва Георгійович. Математик, воїн, астроном. До 100-рiччя вiд дня народження.


Фото. Горделадзе Шалва Георгійович

У вересні 2005 року виповнилося 100 років від дня народження проф. Шалви Георгійовича Горделадзе (завідувача кафедри математичної фізики з 1967 по 1973 рр., працював у КПІ з 1944 р. по 1973 р.).

26 жовтня на урочистому розширеному засіданні кафедри математичного аналізу та теорії ймовірностей ФМФ, присвяченому 100-літньому ювілею Ш.Г.Горделадзе, були присутні співробітники кафедри факультету, колеги з ГАО, студенти, почесні гості, рідні. Присутні прослухали цікаві спогади про видатного Вченого, талановитого Педагога та чудову Людину. З теплими словами та своїми спогадами виступили проф. Н.О. Вірченко, проф. В.В. Булдигін (завкафедри), ст. викл. О.Г. Білий, В.П. Бруякін (син), проф. В.О.Добровольський, проф. М.М. Кухарчук, А.О. Корсунь, В.І. Ворошилов (співробітники ГАО), доц. З.П. Ординська, доц. Б.І. Дзира, ст. викл. Е.О. Костецький, В.Г. Біла та інші.

Енергії, працьовитості, таланту, порядності та безлічі інших чеснот цієї людини, воїна, відомого вченого, талановитого організатора, педагога вистачило б на багатьох людей.

Народився Шалва Георгійович Горделадзе 18 вересня 1905 р. в грузинському селі Гурянта в сім'ї селянина. Після закінчення гуманітарного технікуму в м. Махарадзе (1922 р.) викладає математику і мріє про вищу освіту. У Тбіліському університеті він починає слухати лекції як вільний слухач на філософському факультеті, але смерть батька змусила перервати навчання та шукати роботу. Працював рахівником, контролером, інспектором в Наркомпраці Грузії, не залишаючи надій вчитися далі. На фізико-математичний факультет Тбіліського університету вступив лише в 1927 році. Після успішного закінчення університету працював науковим співробітником у Тбіліському інституті прикладної хімії, але його нестримно вабили до себе астрономічні дослідження.

У 1934 р. він вступив до аспірантури за спеціальністю “Астрономія” при Ленінградському університеті до відомого астрофізика В.А. Амбарцумяна. Разом з Амбарцумяном Горделадзе виконував роботи, присвячені важливим проблемам темних та дифузних туманностей в Галактиці. Результати цих досліджень та їхня методика здобули широке визнання астрономів усього світу та увійшли в підручники із зоряної астрономії. У 1937 р. робота Горделадзе “Исследование некоторых вопросов, связанных с явленим вспышки” була відзначена премією АН СРСР для кращих наукових робіт молодих учених. У тому ж році він успішно захистив кандидатську дисертацію, яку Вчена рада Ленінградського університету, при виконанні певних організаційних моментів, рекомендувала розглядати як докторську дисертацію.

Навчаючись в аспірантурі, Горделадзе брав активну участь у будівництві та становленні нової Абастуманської обсерваторії, працював заст. директора, старшим науковим співробітником. При цьому його, енергійного, закоханого в астрономію вченого, вабить ще й педагогічна робота. У 1939-1940 роках він, за сумісництвом, працює доцентом у Тбіліському університеті - викладає загальну та теоретичну астрофізику. І це бажання викладати, спілкуватися з молоддю, він проніс через усе своє життя.

У 1940 р., на запрошення Київського університету, Горделадзе переїхав до Києва працювати в Астрономічній обсерваторії КДУ на посаді заст. директора з наукової роботи. У той же час він починає читати курс лекцій з теоретичної астрофізики та спектроскопії для студентів старших курсів університету. Це був період організації та становлення кафедри оптики в КДУ, до якої активно долучився Горделадзе.

Не припиняє він і наукових досліджень, результати яких публікує в багатьох відомих наукових журналах країни та за кордоном.

У 1941 р. війна перекреслила все. Як доцент університету Горделадзе міг евакуюватися, але як справжній патріот він пішов добровольцем на фронт, був зарахований військовим топографом артполку. Брав участь у боях під Яблунівкою, Стежинцями, Каневом. У вересні 1941 р. біля с. Малі Кручі під Пирятином його дивізія попала в оточення. Під час спроби вийти з оточення через болота, разом з іншими солдатами, пораненими, контуженими він попав у полон. Далі – табір військовополонених, примусові роботи, тяжка хвороба (сипний тиф). Коли трохи одужав, то, за сприяння підпільників, втік з табору до партизанів, разом з якими продовжував боротьбу проти фашистських загарбників на Кіровоградщині до возз'єднання партизанського загону з частинами Червоної Армії наприкінці 1943 р. З того часу він брав участь у визволенні міст Знам'янки та Кіровограда, за що нагороджений двома медалями “За бойові заслуги”. Після демобілізації у 1944 році за станом здоров'я, його було направлено на педагогічну роботу на кафедру вищої математики Київського політехнічного інституту, з яким він уже назавжди пов'язав своє життя. Тоді ж під Києвом було розпочато будівництво Головної астрономічної обсерваторії (ГАО АН УРСР), куди його запросили працювати (за сумісництвом) заст. директора. Протягом 16 років він поєднував педагогічну роботу в КПІ з успішною науковою роботою в ГАО, брав активну участь як у будівництві, так і в становленні цього молодого наукового закладу. Якраз і знадобився досвід будівництва Абастуманської обсерваторії, організації науково-дослідної роботи. Потім Горделадзе працював ученим секретарем, зав. відділу астрофізики, заст. директора з наукової роботи. За успішну творчу працю був неодноразово нагороджений: у 1945 р. орденом “Трудового Червоного Прапора”, в 1946 р. Премією Президії АН УРСР, в 1961 р. – медаллю “За трудову доблесть” та іншими. Його наукові досягнення та розроблені ним математичні методи для визначення маси нових зірок та їх оболонок, дослідження міжзоряного поглинання світла та особливостей просторового розподілу пилової матерії і зірок різних спектральних класів для вивчення положення і структури спіральних рукавів Галактики, роботи з фізики планет Сонячної системи отримали високу оцінку астрофізиків та фахівців з математичної фізики. У 1962 р. разом зі своїми учнями та колегами опублікував фундаментальну працю “Каталог фотографических, фотовизуальных и фотокрасных величин 22000 звёзд”, який було визнано одним з найточніших каталогів
такого типу. У 1960 р. Горделадзе повністю переключається на наукову та педагогічну роботу в КПІ.

У 1963 р. він блискуче захистив дисертацію “Исследование некоторых характеристик звёзд и диффузной материи” на здобуття вченого ступеня доктора фізико-математичних наук. Від 1963 р. Горделадзе – професор кафедри математичної фізики КПІ, а з 1967 р. – завідувач цієї кафедри.

Від 1967 р. і до кінця своїх днів проф. Горделадзе вміло керував роботою кафедри математичної фізики. За цей період значно зріс її кількісний склад, на кафедру прийшли молоді талановиті викладачі, розширився спектр напрямків наукової роботи. Поряд з іншими семінарами, на кафедрі під керівництвом Горделадзе почав працювати науковий семінар з астрофізики. Молоді науковці, учні Шалви Георгійовича, затамувавши подих, слухали його ґрунтовні лекції, наукові доповіді, самі включались у науковий пошук. З'явилися друковані праці з астрофізики, доповіді на семінарах, конференціях.

Горделадзе був чудовим популяризатором науки про Всесвіт. До його більш ніж 120 наукових праць можна долучити численні науково-популярні публікації в багатьох журналах, газетах, публічні виступи, а науково-популярна книжка “Планета Нептун” видавництва “Знання” отримала особливо схвальні відгуки. Горделадзе був також членом редколегії багатьох наукових і науково-популярних журналів, головою або членом спеціальних комісій при АН УРСР, працював в Астрономічному комітеті, Оргкомітеті Міжнародного геофізичного року та інших. Був головою предметної комісії з математики приймальної комісії КПІ, активно і плідно займався методичною роботою. Написаний ним разом з Ф.П. Яремчуком та М.М. Кухарчуком “Збірник конкурсних задач з математики”, не втратив своєї актуальності і сьогодні. І скрізь усю роботу він виконував на належному рівні, за що неодноразово отримував державні нагороди, подяки, грамоти КПІ, Мінвузу УРСР. Нагороджений значком “За отличные успехи в работе в области высшего образования в СССР” та іншими.

У роботі Ш.Г. Горделадзе не шкодував себе. 25 січня 1973 р. його серце не витримало і він помер прямо на робочому місці в корпусі №12 під час консультації для своїх студентів перед екзаменом.

Похований на Байковому кладовищі (м. Київ). Світла пам'ять про нього живе в нас, у душах його друзів, учнів, колег, студентів та співробітників інституту. Його любили всі...

В.В. Булдигін, проф., зав. каф. мат. аналізу та теорії ймовірностей; О.Г. Білий, ст. викладач

x

Електронний кампус

Інформаційні ресурси

Викладачі КПІ

GitHub репозиторій