15 червня 2011 року виповнилось 90 років талановитому вченому і педагогу, доктору технічних наук, професору, в минулому завідувачу кафедри, а сьогодні провідному науковому співробітнику кафедри хімічного, полімерного та силікатного машинобудування Ігорю Михайловичу Федоткіну.
Навряд чи знайдеться ще людина в НТУУ "КПІ", яка могла б пишатися такими життєвими здобутками. 72 роки трудового стажу (в тому числі 45 – науково-педагогічного), учасник бойових дій у Великій Вітчизняній війні, відзначений за свою хоробрість орденом Вітчизняної війни І ст., медаллю "За отвагу", "За победу над Германией" та іншими, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, заслужений діяч науки і техніки, лауреат Премії ім. акад. В.М. Глушкова, Премії КПІ за монографію "Інтенсифікація технологічних процесів" та ін. Серед його учнів – 14 докторів технічних наук та 78 кандидатів. За час науково-педагогічної діяльності ним опубліковано 64 монографії, 28 підручників та навчальних посібників, більше 700 наукових праць та статей, у його активі 72 авторських свідоцтва СРСР на винахід, 32 сучасних патенти, 12 патентів минулих років, у тому числі патенти США, Бельгії, Росії.
Народився І.М. Федоткін у 1921 році в м. Харкові в сім'ї інженера. У травні 1941 р. закінчив Харківське військове училище зв'язку. Разом із своїми товаришами розділив трагічну долю Південно-Західного фронту – оточення, поранення, полон. При перегоні колони з військовополоненими І.М.Федоткіну вдалося втекти. Діставшись до Маківського цукрового заводу, що на Хмельниччині, разом з товаришами організовує підпільну групу. Згодом бореться з ворогом у складі партизанського об'єднання ім. Щорса, яке у 1944 році, прорвавши лінію фронту, об'єдналося з частинами Радянської Армії.
Але через затримку в оформленні партизанських документів І.М.Федоткіна відправили у штрафний батальйон на 1-й Прибалтійський фронт. Після запеклих боїв за визволення Прибалтики із 1200 воїнів особового складу батальйону в строю залишилося лише 11. І серед них – І.М. Федоткін. У цей час надходять партизанські документи, і реабілітованого лейтенанта Федоткіна призначають командиром стрілецького взводу, яким він командував до важкого поранення в лютому 1945 р.
Після демобілізації з армії по інвалідності І.М. Федоткін повертається на Маківський цукровий завод, де його чекає сім'я і добре знають люди. Попереду – відновлення спаленого німцями заводу (за 1 рік замість запланованих трьох), напружена праця і навчання. Ігор Михайлович стає грамотним інженером-практиком, послідовно обіймає посади від змінного теплотехніка до головного інженера заводу. Паралельно, з 1948 по 1951 рік, закінчуючи кожний рік по 2 курси, він навчається у Всесоюзному заочному політехнічному інституті (навчально-консультаційний пункт якого був у КПІ) і отримує диплом з відзнакою.
Серед його вчителів були видатні вчені – академіки В.І.Толубинський і І.Т.Швець, керівником дипломного проекту – проф. М.О.Кичигін. Унікальний дипломний проект І.М.Федоткіна, що мав пояснювальну записку обсягом 1000 стор., більше 900 джерел літератури, 24 аркушів креслень, описував нові методи інтенсифікації процесів у випарних апаратах і зараз зберігається в КПІ.
І.М.Федоткіна запрошують до аспірантури московські та київські вузи, однак за розпорядженням Вінницького раднаргоспу і своїм вибором він стає головним інженером Вишневчицького цукрового заводу, реконструює його і виводить у лідери галузі.
Іде час… Директору Вишневчицького цукрового заводу Федоткіну 37 років, у нього троє дітей, високий авторитет на заводі, в галузі, в області. Однак прагнення до знань та бажання найповніше реалізувати свій творчий потенціал приводять його у 1958 р. на посаду рядового викладача кафедри спеціального обладнання Київського технологічного інституту харчової промисловості (КТІХП) та до заочної аспірантури. У 1961 р. І.М.Федоткін захищає кандидатську дисертацію, а в 1969 – докторську. Він створює свою наукову школу, присвячену розробці комплексних методів інтенсифікації технологічних процесів, в якій працювало більше 100 молодих науковців.
У вересні 1970 р. І.М.Федоткіна призначили ректором КТІХП. В інституті розгортаються наукові дослідження, до яких залучається не тільки штатний науково-дослідний персонал, але й аспіранти і студенти. Обсяги науково-дослідних робіт зростають майже у 4 рази.
У 1974 році на запрошення ректора Г.І.Денисенка талановитий учений переходить працювати до Київського політехнічного інституту на посаду завідувача кафедри обладнання підприємств будівельних матеріалів (згодом – кафедра хімічного, полімерного та силікатного машинобудування). Завдяки енергійним зусиллям І.М.Федоткіна, за короткий термін кількість співробітників кафедри зростає з 6 до 120 осіб, а обсяги фінансування до 1,2 млн. крб, інтенсивно розвивається матеріальна база кафедри, зростає кількість і якість науково-технічних розробок з інтенсифікації технологічних процесів у хімічній, теплоенергетичній, харчовій технологіях.
У цей же період І.М.Федоткін створює теоретичні засади комплексного підходу до інтенсифікації технологічних процесів. У наукових працях розглядаються теоретичні методи пошуку і визначення нових фізичних ефектів на основі математичного моделювання і розробленого автором методу аналогізації в технологічних процесах, а також їх практичної реалізації в промисловості. І.М.Федоткін розробляє методи інтенсифікації технологічних процесів осадження, фільтрування, флотації, адсорбції, тепломасообміну. Створено нові технології: кавітаційна, кристалогідратна, електрохімічна, адсорбційна, іонно-радіаційна, магнітної та електромагнітної обробки середовищ, термомеханічні, гідромеханічні та механічні методи інтенсифікації технологічних процесів. За підручниками І.М.Федоткіна навчаються студенти в Україні та за її межами, а серія монографій "Кавітація" за якістю та кількістю теоретичних і експериментальних досліджень перевищила всі відомі всесвітні аналоги з цієї тематики.
І нині І.М.Федоткін, незважаючи на свій вік і стан здоров'я, продовжує активно працювати на посаді головного наукового співробітника кафедри.
В останні роки він плідно працює в напрямах отримання надлишкової енергії, створення енергозаощаджувальних технологій та апаратів, вирощування та переробки мікроводоростей, інформаційно-хвильової медицини. Ним створені дослідні зразки роторно-реактивних кавітаційних тепло- та енергогенераторів, двигунів на сталих магнітах, двигунів з гіперзвуковим соплом, що працюють на повітрі. І достойною оцінкою його праці стало нагородження у 2011 р. медаллю Леонарда Ейлера Європейської академії природничих наук (Німеччина) за вагомий внесок у розвиток природничих наук.
Колектив інженерно-хімічного факультету, кафедри хімічного, полімерного та силікатного машинобудування щиро вітають І.М.Федоткіна зі славним ювілеєм, бажають йому міцного здоров'я і довгих років натхненної праці в стінах НТУУ "КПІ".