Ви є тут

Створення конкурентоспроможної системи освіти – вимога часу


Ю.І.Якименко

Наш університет традиційно є лідером вітчизняних та міжнародних рейтингів серед технічних ВНЗ. Але щоб залучити необхідну кількість першокурсників, якість і методи підготовки мають відповідати вимогам сьогодення. Репродуктивна система навчання неухильно поступається інтерактивній. Навчальна складова інтегрується з науковою. Про впровадження положень нового Закону України "Про вищу освіту" в діяльність університету розмовляємо з першим проректором НТУУ "КПІ" академіком НАНУ Ю.І.Якименком.

– Юрію Івановичу, що потрібно для забезпечення якісної конкурентоспроможної освіти?

– Створення конкурентоспроможної системи освіти на всіх її рівнях як активного двостороннього процесу між студентом і викладачем на основі визначальної інноваційної складової – це дійсно вимога часу, наше стратегічне завдання. Закон "Про вищу освіту" надав нам нові можливості, зокрема, автономію. Відповідно до цієї автономії нами розроблено увесь комплекс документів, що регулюють навчальну діяльність.

Якість освіти, тобто якість підготовки фахівців, що базується на трикутнику знань – освіта–наука–інновації, визначається основними складовими: кого ми вчимо (якість абітурієнтів та контингенту студентів), хто вчить (якість кадрового складу), чого вчить (якість навчальних програм, наукове і методичне забезпечення) і на якій базі (рівень фінансового і матеріально-технічного забезпечення).

– Розпочнемо з "кого ми вчимо". Хто наші абітурієнти, як їх залучити?

– Коли говорити про прийом, то кількість першокурсників у нас зменшилася. По факультетах ситуація різна. Є різниця навіть у конкурсі за заявами – від 54 (ФСП) до 4 (ХТФ, ІТС) осіб на місце. Середній конкурс по університету – 7,87. Що важливо: до нас дійсно прийшли кращі, зокрема 13,5% усіх абітурієнтів, які набрали 200 балів на ЗНО.

Але коли ми провели вхідний ректорський контроль, цього року ми його зробили для всіх без винятку абітурієнтів (218 груп) і шляхом електронного тестування, то виявилось: якість залишкових знань з математики – на рівні 57%, з фізики – 50%. Є факультети, де показник залишкових знань 82%, є – де менше 40%. З фізики найвищий – 73%, нижчий на рівні 40%. Коли в цілому подивитися на абсолютну успішність і якість успішності – вона корелюється з результатами ЗНО. Але що ж надалі робити з абітурієнтами, які недостатньо підготовлені, і це не їх провина – їх так готували в школі?

Тут я хотів би сказати слова подяки викладачам фізики і математики, які "підтягують" першокурсників до необхідного рівня. Адже вхідний контроль – це не просто контроль для констатації факту, це визначальний покажчик для подальшої диференційованої підготовки. І вже за результатами атестаційних оцінок видно: 95% тих, хто дійшов до кінця другого курсу, справляються із завданнями з математики і фізики. На жаль, не всі. Щосеместру ми відраховуємо більше тисячі студентів. Адже планку якості ми повинні тримати: допомагати тим, хто може вчитися (в жодному разі не знижуючи вимог), і позбавлятися тих, хто не може.

Комплексний моніторинг, який дає інформацію щодо залишкових знань, проводиться на 4-му курсі – це ключовий елемент поточного контролю якості. Але він не відображає вмотивованості студентів. Тому в цьому році ми зробили новий крок – прийняли рішення, за яким результати моніторингу обов'язково фігуруватимуть в атестації студентів і підвищуватимуть показники успішності.  

Що нас чекає в цьому році. На першу декаду березня зареєстровано абітурієнтів на ЗНО: з математики – близько 119 тис., фізики – 32 тис. (23% випускників), на історію – 180 тис. Явно відчувається потяг до гуманітарної сфери. Ми залишаємося єдиним вишем, де прийнято рішення зберегти фізику як другий профілюючий предмет при вступі. Але сподіваюся, що свій контингент ми будемо мати, принаймні на рівні минулого року. У Києві ситуація гірша, тут на фізику зареєструвалося всього 2,5 тис., на математику – 8,5 тис., на українську мову – 18,5 тис. випускників. Зауважу, шо 60–70% вступників – іногородні.

Основний інструмент залучення абітурієнтів – наша система доуніверситетської підготовки. Надзвичайно важливою є профорієнтаційна робота факультетів. На сьогодні найбільше слухачів – на ІХФ. Система доуніверситетської підготовки НТУУ "КПІ", крім наших підготовчих курсів, де зараз понад 1700 слухачів, включає провідні ліцеї Києва, ліцеї й гімназії в регіонах України. Загальна кількість слухачів у цій системі – 2,5 тис. Як правило, третина наших вступників охоплена системою довузівської підготовки.

Отже, забезпечення якості абітурієнтів – основа формування життєздатного студентського контингенту. Тому пропонується доволі простий алгоритм – залучення всіх факультетів і кафедр до профорієнтаційної роботи, розширення системи доуніверситетської підготовки, співпраця з МАН (моніторинг, організація і проведення олімпіад, виставок, творчих конкурсів тощо), створення бази даних потенційних вступників, з якими працювати індивідуально. Далі – вхідний контроль та диференційована фундаментальна підготовка на перших курсах, і ще раз наголошую  – в жодному разі без зменшення вимогливості до результатів навчання. І тільки на основі достатнього фундаментального рівня здійснюємо подальше фахове навчання з впровадженням системи формування траєкторій професійної підготовки, що враховує рівень підготовки і побажання студенів. Протягом усього періоду – вимогливий і об'єктивний контроль знань (у тому числі і ректорський моніторинг).

– Які вони – випускники КПІ? Де працюють, як відгукуються про них роботодавці?

– На випускників 2015 року запит складав 123%, працевлаштування – 97%. Причому є факультети, приміром ХТФ, де запит удвічі більший за середній. Наші випускники працюють у галузях інформаційних технологій, радіоелектроніки, енергетики, системних наук, машинобудування, тобто в технічних сферах, для яких і готуємо  фахівців. Іноді кажуть, що ми захищаємо інженерну освіту. Але об'єктивні результати розподілу свідчать про затребуваність і недостатність ринку праці для наших випускників.

Відгуки роботодавців представляє дослідження Ірини Бекешкіної та центр "Соціо+". За опитуванням підприємств, одна із проблем, навіть вища за високий рівень податків – це дефіцит кадрів (46% відгуків). З одного боку, 95% роботодавців визначають рівень підготовки наших фахівців – як високий. Але водночас з року в рік називають ті самі недоліки, зокрема недостатність практичної підготовки (47,5%) та ін. Скарги на низький рівень володіння іноземною мовою за останні роки знизилися втричі – з 30% до 10%. Практична підготовка для нас сьогодні дуже серйозна проблема – треба робити висновки й реорганізовувати роботу за цим напрямом. На думку роботодавців, професійні стандарти повинні стикатися з освітніми програмами. Базою освіти є її фундаментальність. Завдання університету – навчити не якогось конкретного програмного продукту, устаткування та ін., які затребувані сьогодні і змінюються дуже швидко, а навчити навчатися протягом життя, що можливо лише за умови потужної базової підготовки. Цей принцип закладається в основу створюваних стандартів освіти і освітніх програм як вимога часу.

Перспективним напрямом поліпшення рівня практичної підготовки, який ми застосовували і намагаємось розвивати в подальшому, є створення на базі університету спільних лабораторій, центрів, підрозділів тощо з провідними світовими установами та підприємствами. В них студенти зможуть набути передових практичних і організаційних навичок.

– А чого хочуть (повинні) навчитися нинішні студенти?

– На сьогодні вимоги до змісту навчання формуються не тільки роботодавцями, а, що дуже важливо, і студентами. Ми повинні розуміти, що це позитивна тенденція, яка підтверджує вмотивованість студентів, і якість наших навчальних програм повинна відповідати їх вимогам. На сучасному етапі вже йдеться не про вибір вишами студентів, а про вибір студентами вишів. Тому структура освітніх програм, і це відповідає умовам ліцензування і акредитації інженерних спеціальностей, складається з циклу загальної підготовки (55%) і циклу професійної підготовки (45%). Причому не менше ніж 25% часу підготовки припадає на дисципліни, які є вибірковими. При цьому студент у змозі збудувати певну траєкторію навчання, в тому числі як освітню, так і наукову складову.

Стратегія формування змісту освіти передбачає оптимізацію переліку дисциплін, виходячи з їх фактичної необхідності. Наголошую, не з необхідності, що на кафедрі є викладач і куди його подіти, а з необхідності конкурентоспроможності випускників на ринку праці. Причому із забезпеченням фундаментальної складової, наукоємності, міждисциплінарності – кожна дисципліна має відповідати цим категоріям. Для дисциплін вільного вибору методика визначення напрацьована. Зараз працюють методичні семінари, які проводять методичну і роз'яснювальну роботу, розробляють алгоритми запровадження. Зокрема, на сьогодні для вибору студентів зареєстровано 84 дисципліни соціально-гуманітарного блоку. Вступники цього року і старші студенти будуть проводити процедуру вибору, яка запрацює з 1 вересня через АС "Кампус".

Що стосується нових навчальних планів. Мова йде про конкретну роботу, яку ми повинні втілити в життя з нового навчального року. Для першого і п'ятого курсів (перший курс магістратури) – це нові навчальні плани, де враховано всі вимоги Закону "Про вищу освіту", "Переліку спеціальностей 2015", "Стандартів освіти НТУУ "КПІ", "Умов ліцензування 2015" та "Освітніх програм НТУУ "КПІ". Для другого та третього курсів це робочі плани, де враховано особливості переходу від "Переліку спеціальностей 2010" до "Переліку спеціальностей 2015" та вибірковість дисциплін. У структурі навчальних планів третього та четвертого років навчання (бакалавр) враховані новий розмір кредиту (30 год.), нові терміни навчання (240 крд.) та ін.

Щодо програм магістрів, ми не отримали відповідних інструктивних документів, але з 1 вересня повинні проводити підготовку не тільки магістрів, а й докторів філософії. Тому ми створюємо власні інтегровані наскрізні програми магістр – PhD. У них один стрижень. Інтегрована освітньо-наукова магістерська програма включає 90–120 кредитів ЄКТС. Освітньо-наукова програма підготовки PhD – 30–60 кредитів ЄКТС. Наповнення програм – це системоутворюючі дисципліни, які спрямовані на підготовку фахівців найвищого рівня.

Щодо загальної характеристики прийому магістрів, у 2015 р. ми мали 1340 осіб, аспірантів відповідно – 148 за бюджетом і 53 за контрактом. Ефективність випуску аспірантури становить 22%. Це те, над чим нам потрібно серйозно працювати, оскільки випуск докторів PhD повинен проходити за планом і у визначені терміни. Середній конкурс у магістратуру у 2015 р. – 1,93, є низка факультетів, де взагалі конкурс був відсутній. Цю ситуацію потрібно кардинально змінювати, питання прийому і випуску третього рівня підготовки для деяких кафедр буде вирішальним з точки зору їх існування, без аспірантів кафедра не може існувати в рамках дослідницького університету.

На рівні  PhD запроваджуються системоутворюючі курси вищого рівня, самостійна науково-інноваційна робота, реальні розробки. Аспіранти вже беруть участь у розвитку наукової школи за спеціальністю, представляють результати на наукових конференціях, у наукометричних виданнях тощо.

Окреме питання – рівень володіння іноземною мовою. Усі студенти хочуть працювати у світовому просторі, який не обмежений кордоном держави, тож повинні оволодіти іноземною мовою, і наше завдання – надати їм підтримку. Такі ж питання виникають і перед науково-педагогічними працівниками, для яких знання мови необхідне як для професійного, так і кар'єрного зростання. Комплексна програма вивчення англійської мови в НТУУ "КПІ", яка створена для вирішення зазначених проблем, включає: створення робочих груп викладачів технічних кафедр і факультету лінгвістики для формування і впровадження англомовних освітніх програм, дисциплін та дистанційних курсів, курси підвищення кваліфікації для викладачів, розроблення навчальної методичної документації. Ми повинні об'єднати загальне знання мови з професійним, без цього, при всій повазі до наших лінгвістів, вони не впораються.

Це стосується і прийому іноземних студентів. Їх в університеті – незначна кількість. Одна з причин полягає в тому, що вони зацікавлені в навчанні англійською. Приклади турецьких, прибалтійських вишів показують, що студенти йдуть на англомовні програми. На сьогодні англомовні програми створено на 12 факультетах та інститутах за бакалаврськими і магістерськими програмами. Це можна розглядати тільки як підготовчий етап. Тому пропонується такий графік запровадження та переходу на англомовну підготовку іноземних студентів: з 1 вересня цього року запускаються пілотні освітні програми по одній спеціальності на факультеті. З наступного року запуск підготовчого відділення, на якому буде вивчатися українська, російська, англійська мова для тих, хто цього потребує. І з 1 вересня усі спеціальності університету повинні перейти на англомовну підготовку.

При навчанні в магістратурі завдання полягає вже у використанні мови в основному з професійною складовою (англомовні курси, семінари, публікації, стажування тощо). І закінчуватися вступним іспитом до аспірантури на рівні В2.

Узагальнюючи особливості підготовки за другим і третім рівнями, хочу звернути увагу на такі якісні складові: вимогливий конкурсний відбір до магістратури; освітні програми повинні будуватись на системоутворюючих курсах, які визначаються напрямом підготовки; вибірковість траєкторії циклів професійних дисциплін; впровадження гнучких форм навчання, в тому числі дистанційних курсів, також і англомовних, тренінгів, практикумів; індивідуалізація навчання. Загалом навчання в магістратурі, аспірантурі, виконання наукової складової слід розглядати як занурення в інноваційне середовище (семінари, презентації, стартап проекти тощо), де поєднуються наукова, професійна та бізнес складові. Щодо завдань з мовної підготовки – це утворення наскрізної системи від вивчення мови професійного спрямування на рівні бакалавра до спільної участі випускових кафедр і факультету лінгвістики в плануванні й організації занять. З боку адміністрації, ми будемо заохочувати студентів, аспірантів і викладачів як при опануванні, так і при застосуванні мови.

– Кілька слів, будь ласка, про кадровий склад університету та його оновлення.

– Коли починали ліцензування кафедр,  ми сформулювали вимоги, що тепер визначені, як обов'язкові для всіх вишів країни. Ми вимагаємо обов'язкову (для викладача) наявність публікацій у наукометричних виданнях, наукове керівництво здобувачами, які отримали документ про присудження наукового звання, участь у міжнародних наукових проектах, проведення навчальних занять іноземною мовою в обсязі не менше 50 год. на рік та ін. Перспектива для всіх одна: або ми будемо реагувати на вимоги часу й мати студентів усіх рівнів, або можемо сказати, що все у нас гаразд, але через рік-два нам нікого буде вчити. Тому альтернативи немає.

Вік викладачів не є визначальним, усі ми, на жаль, не молодіємо. Певна тенденція до зменшення середнього віку є, дещо збільшується кількість молодих викладачів. Причому ця кількість суттєво відрізняється по підрозділах. ВПІ, ФЛ, ФСП мають відносно молодший вік, але є факультети, де середній вік по університету перевищено (ІХФ, ФАКС, ФЕЛ, ФМФ).

Викликає занепокоєння кадровий резерв кафедр. На 31% кафедр до 2017 р. не планується захист докторських і кандидатських дисертацій. За рік звільнилося 280 викладачів, прийнято на роботу – 230. Але з них випускників аспірантури лише 31, випускників КПІ – 63. Для 3-тисячного контингенту цього недостатньо.

Рейтинг науково-педагогічних працівників – важливий критерій, який деталізує якість діяльності викладача і персоналізує досягнення кафедр, факультетів і університету в цілому. Досвід показує, що рейтингування в колективі сприймається з розумінням. Працюємо над удосконаленням рейтингу, враховуючи пропозиції викладачів, факультетів, профкому. З урахуванням сказаного, введено показники, що включають: викладання англійською мовою, видання навчальної літератури англійською, переклад навчальної літератури, розробку дистанційних курсів іноземною мовою; оцінювання за індексом Хірша, отримання міжнародного сертифікату В2, активність підтримки персонального електронного кабінету в системі ЕК. До речі, відсоток нецитованих статей за 2 роки знизився з 63% до 44%.

Вимоги до випускових кафедр (відповідно до умов ліцензування). Нині проводиться другий етап ліцензування, який закінчиться у вересні. Зі 155 кафедр умовно відповідають вимогам 108. Маємо зробити так, щоб усі кафедри відповідали умовам ліцензування. Ми вже розробили рекомендації, стандарти, тепер здійснюється  розробка освітніх програм, навчальних та робочих навчальних планів. До 1 червня ми цю роботу закінчимо.

– Чи відповідає рівень фінансового і матеріально-технічного забезпечення потребам університету?

– На сьогоднішній день ми можемо всіх наших студентів посадити одночасно і в аудиторії (27 тис. місць), і в лабораторії (18 тис. місць). Загальна кількість місць – 53 тис. А студентів маємо 23 тис. Головна проблема – відповідне утримання та ефективна експлуатація цих приміщень. Пріоритетом є якість оснащення аудиторного фонду. Іноді ми навіть вимушені деякі аудиторії виводити з експлуатації, тому що не в змозі забезпечити їх опалення. Різні факультети по-різному ставляться до свого фонду. У 2015 р. на оновлення матеріально-технічної бази залучено майже 3,5 млн грн, з яких 2 млн грн у вигляді спонсорських та благодійних внесків.

Щодо інформатизації. На сьогоднішній день в університеті діє комплексна, власної розробки, автоматизована система "Кампус". Вона має багато функцій. Зокрема, ректорський контроль, дошка оголошень, навчальні плани та ін. Система дозволяє взаємодіяти студентам і викладачам: з одного боку – як інформаційне забезпечення навчального процесу, з іншого, утворювати двосторонні контакти. АС "Кампус" слід розглядати як систему, яка знаходиться в постійному розвитку, маємо запустити деякі її модулі з 1 вересня.

Вагомий внесок у розвиток університету забезпечують багато підрозділів і заходів. Зокрема, інститут післядипломної освіти постачає веб-ресурси для навчального процесу; спільні підрозділи НТУУ "КПІ" з провідними компаніями створені для підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації, серед яких: стартап-школа, в якій пройшли підготовку більше 300 студентів;  конкурс "Sikorsky Challenge"; програми подвійного диплома; літня школа, яка працює 10 років; міжнародні навчальні проекти – усе це може розглядатися як інноваційна структура, в яку потрібно занурювати наших студентів.

– Які на сьогоднішній день позиції нашого університету у світі?

– Цьогоріч уперше в рейтингу The Times Higher Education World University Rankings КПІ потрапив до першої десятки. Тобто, модель взаємодій з промисловістю, з бізнесом, яка запроваджена в КПІ, підтримана і визнана у світі. Тож інноваційна модель розвитку повинна бути визначальною в нашій структурі і охоплювати всі сфери нашого життя.

x

Електронний кампус

Інформаційні ресурси

Викладачі КПІ

GitHub репозиторій

x

Медіа-ресурси КПІ

Web-камери Радіо Телебачення