На цьому тижні світ відзначив 540 років з дня народження великого польського астронома і математика Миколая Коперника. Публікація його головного твору "Про обертання небесних сфер", у якому викладено його геліоцентричну систему світу, стала тією подією, з якої історики ведуть відлік першої наукової революції ХVI – ХVIII століть.

Миколай Коперник народився 19 лютого 1473 р. у польському місті Торунь на березі річки Вісли, в родині купця – вихідця із Німеччини. Він був четвертою дитиною в сім'ї. Після смерті батька під час епідемії чуми вихованням племінника займався його дядько, єпископ Лукаш Ваченроде, брат матері. Миколай отримав блискучу освіту – спочатку навчався на факультеті мистецтв Ягеллонського університету в Кракові, потім – на юридичному факультеті Болонського університету, де вивчав громадянське та церковне право, і в Падуанському університеті, де студіював медицину. В університеті Феррари одержав ступінь доктора богослов'я.

На батьківщину Коперник повернувся наприкінці 1503 року й оселився у Лідзбарку-Вармійському, а потім став каноніком у Фромборку – місті рибалок на Віслі. Попри завантаження церковними справами (канонік – це вищий титул католицького священика, на якого покладаються обов'язки члена єпископської капітули, тобто колегії при кафедральному храмі), Коперник у Фромборку активно проводив астрономічні дослідження. Свої попередні гіпотези щодо світобудови він виклав у "Малому коментарі", написаному приблизно в 1516 році. Проте цікавився він у ті часи не лише астрономією: саме Коперник спроектував і організував спорудження у Фромборку гідравлічної машини, яка постачала воду до будинків містян, а згодом узяв участь у запуску польського монетного двору. А ще серед навколишнього люду фромборський канонік Миколай Коперник був відомий як лікар, який допомагав безкоштовно. У 1519 році йому довелося навіть виступити на боротьбу з епідемією чуми. Крім того, Коперник був і художником – нині в Ягеллонському університеті в Кракові зберігається копія його автопортрета з автографом.

Під час війни з хрестоносцями, в листопаді 1520 року Коперник був обраний адміністратором володінь капітулу в Ольштині та Пененжно. В короткий термін він зміг значно укріпити замок-фортецю. Під його командуванням невеликий гарнізон Ольштина зумів відстояти та захистити місто. Після заключення пакту про мир у квітні 1521 року Коперника призначено комісаром Вармії, а восени 1523 року – канцлером капітулу.

Схема Сонячної системи з  книги М. КоперникаНа початку 1530-х років робота Коперника над створенням нової теорії та її оформленням у праці "Про обертання небесних сфер" була в основному закінчена. До того часу майже півтора тисячоліття проіснувала система побудови світу, автором котрої був давньогрецький учений Клавдій Птолемей. Коперник же вважав, що людина сприймає рух небесних тіл так само, як і рух різноманітних предметів на Землі, коли вона сама рухається. Спостерігачу, який знаходиться на Землі, здається, що Земля нерухома, а Сонце рухається навколо неї. Насправді ж, і першим математично довів це саме Коперник, це Земля рухається навколо Сонця і протягом року робить повний оберт по своїй орбіті. Лише коли великий польський учений був при смерті, друзі принесли йому перший надрукований примірник книги "Про обертання небесних сфер". А 24 травня 1543 року Миколай Коперник помер.

Деякий час його праця вільно поширювалась серед учених. За кілька десятиліть по його смерті нею зацікавилися філософ Джордано Бруно та фізик і астроном Галілео Галілей. Погляди Коперника стали Ґрунтом для створення філософської системи Джордано Бруно, згідно з якою Всесвіт складається з нескінченної множини систем, подібних до Сонячної. Галілей за допомогою телескопа відкрив супутники Юпітера і Сатурна, фази Венери та інші явища, що підтверджували правильність теорії Коперника. І Бруно, і Галілея інквізиція визнала єретиками. Єретичною оголосили й книгу Коперника. Її було занесено до "Індексу заборонених книг", де вона перебувала до 1833 року. Утім, світова слава не обійшла видатного польського вченого. Його теорія стала підҐрунтям для багатьох досліджень у галузі астрономії та механіки й отримала розвиток у працях Іогана Кеплера, Ісаака Ньютона та інших, і, врешті-решт, її повсюдне визнання стало найкращим пам'ятником Копернику.

Упродовж довгого часу місце поховання Миколая Коперника було невідомим. Лише 2008 року за допомогою аналізу ДНК вдалося з'ясувати, що вчений похований у кафедральному соборі міста Фромборка.

Ганна Біднюк, Олена Тарасюк

Пам'ятник М. Копернику у ВаршавiМ. Коперник "Про обертання небесних сфер"

Зі вступу до книги першої

Серед численних і різноманітних занять науками і мистецтвами, які живлять людські уми, я вважаю, в першу чергу потрібно віддаватися і найвищі старання присвячувати тим, які стосуються найгарніших і найбільш гідних для пізнання предметів. Такими є науки, які вивчають божественні обертання світу, рух світил, їхні величини, відстані, схід і захід, а також причини інших небесних явищ і, нарешті, пояснюють всю форму Всесвіту. А що може бути прекраснішим за небесне склепіння, що вміщує все прекрасне! …

Багато філософів, зважаючи на надзвичайну досконалість неба, називали його видимим Богом. Тому, якщо оцінювати достоїнства наук в залежності від тієї матерії, якою вони займаються, найвидатнішою буде та, яку одні називають астрологією, інші – астрономією, а багато хто з древніх – завершенням математики. Сама вона, що є, безперечно, главою благородних наук і найбільш гідним заняттям вільної людини, спирається майже на всі математичні науки. Арифметика, геометрія, оптика, геодезія, механіка і всі інші мають до неї відношення.

І оскільки мета всіх благородних наук – відволікати людину від пороків і спрямовувати її розум до кращого, то найбільше може зробити астрономія, оскільки дає розуму майже неймовірно велику насолоду…А яку користь і яку прикрасу доставляє астрономія державі!..

Це чудово зауважив Платон, який у сьомій книзі "Законів" висловлює думку, що до повного оволодіння астрономією потрібно прагнути з тієї причини, що за її допомогою розподілені по порядку днів в місяцях і роках терміни свят і жертвопринесень роблять державу живою і бадьорою... Платон вважає також, що ніяк не можливо комусь зробитися або назватися божественним, якщо він не має необхідних знань про Сонце, Місяць та інші світила.