Завдання магістратури полягає у підготовці елітних фахівців для інноваційної економіки, яким притаманні високий рівень методологічної культури, творче володіння методами пізнання і діяльності, використання методів системного підходу до вибору оптимальних рішень, вирішення нестандартних, інноваційних завдань. Необхідним елементом підготовки фахівців для інноваційної економіки є засвоєння наукових основ трансферу технологій, методів системного проектування, оволодіння методами і засобами міжкультурної комунікації.

Принципами організації елітної освіти є:

  • посилення ролі фундаментальної складової у змісті навчання;
  • забезпечення підготовки елітних фахівців на підґрунті наукових досліджень за актуальною тематикою, які проводять відповідні випускові кафедри та наукові керівники магістрів;
  • створення конкурентного середовища для випускових кафедр, наукових керівників магістерської підготовки та студентів;
  • мотивація всіх учасників навчального процесу: студентів, викладачів і випускових кафедр;
  • жорсткий послідовний конкурсний відбір талановитих студентів.

Другий рік поспіль прийом до магістратури здійснюється на конкурсній основі за результатами вступних випробувань з урахуванням інтегрального рейтингу абітурієнтів.

15 жовтня 2009 р. Методична рада НТУУ “КПІ” заслухала і обговорила доповідь начальника навчально-методичного відділу В.П.Головенкіна про результати аналізу підсумків вступної кампанії до магістратури у 2009 році. 

На вступ до магістратури очної форми навчання було подано 1981 заяву, вступні випробування витримали 1752 студенти. 89,67% прийнято на бюджетну форму начання, 10,33% зараховані на навчання за контрактом. 3,14% – студенти з інших навчальних закладів, 0,8% – іноземці.

Середній по університету конкурс на вступ до магістратури (1,13) перевищили сім факультетів, але на більшості кафедр (68 з 99) конкурс був відсутній.

Згідно з «Положенням про магістратуру НТУУ «КПІ» максимальна кількість магістрантів, які можуть бути прийняті за спеціальностями певної випускової кафедри, визначається розміром квоти на магістерську підготовку, яка залежить від наукового потенціалу кафедри. На 27 кафедрах ці квоти було перевищено.

Кафедри, що перевищили квоту більш ніж в 1,5 разу:

  • лікувально-діагностичних комплексів (ММІФ) – 6;
  • менеджменту (ФММ) – 4,32;
  • теорії, практики та перекладу німецької мови (ФЛ) – 3,5;
  • математичних методів захисту інформації (ФТІ) – 3;
  • промислового маркетингу (ФММ)– 2,36;
  • міжнародної економіки (ФММ) – 2,35;
  • телекомунікаційних систем (ІТС) – 2,13;
  • біомедичної інженерії (ММІФ) – 2;
  • медичної кібернетики та телемедицини (ММІФ) – 2;
  • відновлювальних джерел енергії (ФЕА) – 2;
  • теорії, практики та перекладу англійської мови (ФЛ) – 1,78.

Одним з критеріїв якості підготовки вступників до магістратури є їх інтегральний рейтинг, що визначається згідно з «Положенням про прийом на навчання за програмами ОКР магістр та спеціаліст» (наказ № 1-28 від 17.03.2008 р.). Інтегральний рейтинг студента складається з академічного рейтингу (сума академічної та творчої складових), подвоєної оцінки з фахового випробування та екзаменаційної оцінки з іноземної мови.

Аналіз розподілу балів інтегрального рейтингу дозволяє зробити загальний висновок про недостатній рівень підготовки абітурієнтів до магістратури. Інтегральний рейтинг, що не перевищує 20 балів, мають майже три чверті студентів, причому майже 60% з них без творчих досягнень. Однак, слід відмітити, що 23% магістрантів отримали досить високі бали, а окремі студенти навіть дуже високі (40-50 балів) за рахунок творчих досягнень.

Аналізуючи складові інтегрального рейтингу, відмітимо, що 14,2% студентів мали академічну складову менше 4 балів, з них: 66% прийняті на навчання за бюджетом, 59% не мають творчих досягнень. З низькою фаховою підготовкою прийнято 8,3% магістрантів (відносні складові по факультетах див. на діаграмі), з них 71% не мають творчих досягнень.

Позитивним моментом є загальне підвищення середнього по уні­верситету значення творчої складової інтегрального рейтингу до 6,1%, що в 1,4 разу більше ніж у 2008 р. Також треба відмітити збільшення частки студентів, які мають творчі досягнення, майже на всіх факультетах (інститутах), що в середньому по КПІ становить 55% (майже у півтора рази більше ніж торік).

Не зважаючи на загальне зростання кількості студентів з творчою складовою, на жаль, були й кафедри на яких більшість студентів не мали творчих досягнень.

Кафедри, на яких творчі досягнення мають менше 20% магістрів:

  • машин та агрегатів поліграфічного виробництва (ВПІ);
  • ливарного виробництва чорних і кольорових металів; Металознавства та термічної обробки (ІФФ);
  • автоматизації хімічних виробництв; екології та технології рослинних полімерів; хімічного, полімерного і силікатного машинобудування (ІХФ);
  • механіки пластичності матеріалів та ресурсозберігаючих процесів (ММІ);
  • автоматизації експериментальних досліджень (ФАКС);
  • техніки та електрофізики високих напруг (ФЕА);
  • технічної кібернетики; автоматики та управління в технічних системах (ФІОТ).

Зокрема, на кафедрах ливарного виробництва чорних та кольорових металів (ІФФ), автоматизації хімічних виробництв (ІХФ), хімічного, полімерного та силікатного машинобудування (ІХФ), автоматики та управління в технічних системах (ФІОТ) два роки поспіль жодний абітурієнт не має творчих досягнень.

Слід відзначити студентів, які мають високі творчі досягнення (більше 15 балів), а саме:

  • з кафедри міжнародної економіки (ФММ): Ірина Верхоляд (26,5 бала), Єлизавета Канченко (19,5 бала), Ірина Ляшенко (18,5 бала), Максим Федоренко (20 балів), Олена Шимончук (21 бал);
  • з кафедри промислового маркетингу (ФММ): Олена Цапук (16,9 бала), Катерина Яровська (15,3 бала), Надія Стадченко (17,1 бала);
  • з кафедри філософії (ФСП) Ігор Іващенко (16 балів).

Узагальнюючи результати аналізу, головними недоліками цьогорічного прийому до магістратури можна вважати недостатній рівень підготовки абітурієнтів до магістратури і перевищення певними кафедрами встановлених квот.

Позитивними показниками прийому є: збільшення частки творчої складової інтегрального рейтингу; підвищення частки студентів, які мають творчі досягнення, майже на всіх факультетах (інститутах); зменшення кількості кафедр (з 25 до 8), на яких студенти не мали творчих досягнень.

За результатами обговорення результатів вступної кампанії до магістратури у 2009 році, Методична рада університету ухвалила рекомендувати директорам інститутів, деканам факультетів і завідувачам кафедр: вжити заходів щодо забезпечення високоякісного складу магістратури своїх підрозділів у новому навчальному році; не допускати перевищення квот магістрів; збільшувати частку студентів з інших навчальних закладів та студентів-іноземців.

Т.М.Желяскова, методист навчально-методичного відділу