Ви є тут

Горіх маньчжурський - гість із далекого сходу


Кампус КПІ. Горіх маньчжурський біля головного корпуса КПІ

Біля правого крила головного корпусу НТУУ “КПІ”, де розміщені адміністративно-господарські служби, розкинуло віття розкішне дерево, від якого неможливо відірвати захопленого погляду ні влітку, ні взимку. Його шатрова ажурна крона зіткана з рогатих гілок, прикрашених досить великими пір’ястими листками. Це горіх маньчжурський (Juglans mandshurica Maxim).

У дикому вигляді він густо покриває територію Північного Китаю, розповсюджений у Маньчжурії, Приморському й Хабаровському краї,  на Сахаліні й  Курильських островах. Це дерево висотою до 20-27 м і до метра в діаметрі. Тривалість життя – до 200 років.  Росте горіх по річкових долинах, на схилах гір, поселяючись на родючих ґрунтах. Зустрічається поодиноко чи групами дерев.

Важко назвати інше дерево, у якому поєднувалося б так багато корисних властивостей. Особливо ціниться його легка, міцна і красива ясно-коричнева деревина. Вона використовується для найкращих сортів фанери і шпону, на облицювання панелей, виготовлення меблів і деталей музичних інструментів. З коренів горіха роблять художні скриньки і приклади для дорогих мисливських рушниць – мрія мисливця!

З кори, листя і соковитих оболонок плодів горіха одержують дубильні речовини (у корі їх близько 14%, а в оболонках плодів – до 22%) і стійку темно-коричневу фарбу для обробки меблів з кедрової, березової й іншої білої деревини перед лакуванням. З твердої шкаралупи горіхів можна приготувати туш і чорну фарбу. А ще, розпилявши на тоненькі пластини, отримати чудовий ажурний матеріал для виготовлення різноманітних прикрас і побутових дрібничок.

Ядра горіхів за смаковими якостями не поступаються волоському горіху і містять більше 55% живильної олії. Але, на жаль, товста і груба шкаралупа, що складає близько 82% ваги горіха, знижує їхню харчову цінність. Маньчжурські горіхи вживають сирими та використовують для виготовлення халви. З одного дерева в двадцятип’ятилітньому віці в урожайний рік можна зібрати до 30-40 кілограмів горіхів, очищених від зовнішніх м’ясистих оболонок. Врожаї повторюються через два-три роки. Весняний рух соків у маньчжурського горіха потужний, а вміст цукру в ньому досягає трьох відсотків. Та збирати сік щонайменше нерозумно, тому що це сильно послаблює урожайність дерева.

Горіхи належать до рослин, що активно виділяють фітонциди. У спекотний день, зупинившись під деревом, можна відчути специфічний аромат, який нагадує запах прілої трави з хвойною “нотою”. Сухе листя горіха використовують для зберігання хутряних і вовняних виробів від молі. Настойки і витяжки з молодих листків відомі в народній медицині як лікарські засоби.

От такий гість уже багато десятиліть прикрашає територію нашого університету.

x

Електронний кампус

Інформаційні ресурси

Викладачі КПІ

GitHub репозиторій