Розвиток ринкових відносин призвів до кардинальних змін у всіх сферах життя суспільства та держави. Система вищої освіти винятком не стала. Вирішальний фактор трансформацій – зміна головного замовника та споживача випускників вищих навчальних закладів. Тепер це – не тільки держава, а велика кількість самостійних підприємств, фірм, корпорацій, які узагальнено можна назвати бізнес-організаціями. Оскільки вони пред'являють платоспроможний попит на ринку трудових ресурсів, то саме вони будуть у майбутньому визначати зміст та орієнтацію професійної підготовки попитом на конкурентні компетенції випускника ВНЗ.

Сьогодні роботодавці висувають певні вимоги не тільки до напряму і рівня освіти, а передусім до конкретних навичок і досвіду роботи претендентів на працевлаштування. Проте, треба визнати, що нині в Україні склалася певна суперечність між вимогами сучасного суспільства до фахівця і реальним рівнем його підготовки у вищих навчальних закладах.

У нашому університеті вже чотири роки поспіль фахівці Науково-дослідницького центру прикладної соціології “Соціоплюс” проводять соціологічне дослідження з метою вивчення думки роботодавців щодо якості підготовки випускників НТУУ “КПІ” всіх спеціальностей та відповідності їх освітньо-кваліфікаційного рівня вимогам роботодавців. Моніторинг якості підготовки випускників ВНЗ, зокрема його соціологічна складова, що передбачає проведення експертних опитувань співробітників випускників вишів, є інструментом забезпечення найбільш тісного діалогу між університетом та підприємством, адже він дає змогу отримати для аналізу не лише статистичні показники. Спілкування з експертами “наживо” пропонує досліднику значно ширше поле для аналізу, адже часто експерт висловлює свою позицію поза межами формалізованого опитувальника (зокрема, особисте враження від якості роботи, підготовки та особистих якостей випускника, усереднене бачення якості підготовки випускників конкретного ВНЗ тощо). Для розв'язання поставлених завдань дослідниками було вирішено використати якісно-кількісну методологію проведення соціологічних досліджень – формалізоване експертне опитування. При цьому дане дослідження можна назвати квазіекспертним, тому що роботодавці, звичайно, є компетентними в оцінці якостей випускника, але ця оцінка передусім враховує ті сторони його підготовки, які актуалізовані в безпосередній роботі. Комплексну оцінку підготовки з урахуванням оцінки фундаментальної, фахової, професійно-орієнтованої підготовки зможуть дати не всі.

Хотілося б відмітити, що надана кафедрами інформація про працевлаштування випускників часто була неповною, без адрес чи контактних телефонів підприємств, що ускладнювало пошук експертів. У таких випадках дослідники зв'язувалися з випускниками за контактними телефонами, що надавалися кафедрами. Методом телефонного опитування було отримано інформацію щодо місця роботи випускників та чи за спеціальністю вони працюють.

За результатами проведеного дослідження серед роботодавців випускників НТУУ “КПІ” близько 95% опитаних експертів стверджують, що знання їхніх підлеглих/колег-випускників повною мірою або ж швидше відповідають вимогам сучасного стану виробництва та бізнесу. Оскільки зростаючі вимоги до технічних фахівців, зумовлені швидкими темпами розвитку бізнес-структур та технологій, диктують жорсткі правила відбору, актуальність та затребуваність здобутих студентом знань, їх відповідність сучасним умовам розвитку виробничих та соціальних систем виступають основними факторами не тільки успішності випускника як фахівця, але й компанії-роботодавця в цілому.

Звичайно, необхідно враховувати той факт, що роботодавці апріорі схильні високо оцінювати своїх співробітників. Адже, не маючи достатньої кваліфікації та необхідного багажу знань, випускники не змогли б працювати на тому чи іншому підприємстві.

Найвищі оцінки своїх знань заслужили випускники, які працюють на підприємствах у сфері поліграфії: 46% роботодавців відзначили, що знання молодих спеціалістів-випускників з НТУУ “КПІ” повністю відповідають вимогам їхнього виробництва чи бізнесу. Аналогічні оцінки продемонстрували 41,1% роботодавців у сфері послуг, 35% – підприємств у сфері інформаційних послуг, 34% – в освітньо-науковій сфері, 33,3% – у виробничій сфері, 32,7% – у сфері торгівлі, 32,4% – у сфері фінансів та 28,6% роботодавців-будівельників.

Основний контингент робочої сили вищої кваліфікації вступає у процес виробництва зі сфери освіти. Тому, чим досконаліша система вищої освіти, тим вищий рівень підготовки робочої сили вищої кваліфікації, чим вищу кваліфікацію випускника гарантує ВНЗ, тим більша ймовірність ефективної його роботи на конкретному робочому місці. За таких умов саме оцінки роботодавця є надійними та адекватно відображаючими якість підготовки спеціаліста.

Тож, за результатами опитування, 61,6% респондентів визнали, що загальний рівень професійної підготовки випускників НТУУ “КПІ”, прийнятих на роботу за останній рік, є високим. Ще 35,7% опитаних визначили його швидше високим. І лише 2% – середнім. Низькі оцінки професійної підготовки звучали як виняток.

Це засвідчує, що функцію забезпечення вітчизняного виробництва кваліфікованими кадрами НТУУ “КПІ” виконує повною мірою. Варто наголосити, що в цьому році роботодавці найбільш задоволені рівнем професійної підготовки випускників ФММ, ФТІ, ФПМ та ІПСА. Тобто, ці факультети та факультети пропонують ринку праці не лише висококваліфікованих спеціалістів, але й фахівців, які найбільш вдало зайняли свою трудову нішу.

Слід зауважити, що цьогорічні показники майже не відрізняються від показників попередніх років, що засвідчує постійний високий рівень професійної підготовки випускників НТУУ “КПІ”.

Що ж до оцінки диплома НТУУ “КПІ”, то 84% опитаних респондентів вважають, що його наявність свідчить про високий рівень підготовки та кваліфікації.

Дослідники вирішили особливу увагу приділити недолікам випускників при виконанні своїх професійних обов'язків, що знижують якість їх роботи. Оскільки кожний новий день – це нові можливості і нові виклики, модернізаційний процес є безперервним процесом перетворень зі своїми етапами, методами та цілями. Тож, 20% експертів зазначили, що вони вбачають недоліки при виконанні випускником НТУУ “КПІ” своїх професійних обов'язків, що знижують якість його роботи. У минулому році цей показник знаходився на рівні 22%.

Експерти зазначали конкретні недоліки професійної підготовки випускників НТУУ “КПІ”. Відповіді на вказане запитання дозволяють конкретизувати потенційні вимоги роботодавців до випускників НТУУ “КПІ”. Керівництву університету слід звернути увагу на ці недоліки при подальшій організації навчального процесу: відсутність практичної підготовки – 61,4% (тогорічний показник зупинився на позначці 53%), низький рівень володіння необхідними для роботи інформаційними технологіями та програмними продуктами – 11,7%, відсутність навичок роботи зі службовими документами – 11,1% (14,8% у 2008 році), низький рівень володіння іноземною мовою (13,9%), відсутність ініціативності та творчого підходу (8,7%) та інші.

Результати опитування демонструють потребу ринку у фахівцях як вузької, так і широкої спеціалізації. При цьому перевага надається саме фахівцям ширшого профілю – відповіді 46% опитаних. Це є свідченням того, що сучасний роботодавець починає усвідомлювати цінність фахівця з панорамним мисленням. Адже формуванню культурного простору інженера надзвичайно сильно заважають шаблонні, стереотипні, націлені на механічне завчання дидактичні засоби. За таких обставин може формуватися тільки репродуктивне мислення, позбавлене пошуку, орієнтації на новизну, постановки проблем, відірване від турбот, цілей та ідеалів особистості.

Результати опитування засвідчили, що 80,6% роботодавців високо оцінили їхнє вміння працювати в команді, 79% учасників опитування схвально відгукнулись про дисциплінованість молодих спеціалістів-вихованців НТУУ “КПІ”.

Звичайно, в рамках опитування фахівці звернули увагу на багато складових підготовки випускників. Разом з тим, в даній статті запропоновані тільки певні загальні результати. У разі зацікавленості керівників кафедр у власне їх результатах, НДЦ ПС “Соціоплюс” готовий їх надати та проконсультувати в разі необхідності.

Безперечно, більшість отриманих кількісних даних свідчить про те, що в НТУУ “КПІ” рівень підготовки залишається досить високим. Про це говорить переважна більшість позитивних оцінок з усіх параметрів, що вимірювались у дослідженні. Але для того щоб зберегти сьогоднішні високі позиції та одночасно не зупинятися в розвитку, треба постійно впроваджувати заходи з підвищення якості освіти. А підвищення рівня якості освіти (що включає в себе якість викладання, якість матеріально-технічної бази, якість навчальних програм та ін.) неодмінно зумовить підвищення іміджу НТУУ “КПІ” на ринку освітніх послуг та іміджу випускників університету на ринку праці.

А.А.Мельниченко, директор НДЦ ПС “Соціоплюс”