Ви є тут

Вeб-сайти викладачів. Коли і навіщо вони потрібні


2008. Вeб-сайти викладачів. Коли і навіщо вони потрібні

Якщо віднести сайти викладачів до широкої категорії “Особисті сайти”, які в основному є найбільш простими “статичними” сайтами, то їх цільова функція – показати себе Інтернет-спільноті – в основному для пошуку спонсорів, роботи, замовлень та іншого суто індивідуального.

Можна розглядати веб-сайти викладачів, як інформацію про їх особисті якості, навчальний та науковий потенціал. Така інформація має право на існування, бо, як показує аналіз звернень до гостьової книги НТУУ “КПІ”, для батьків абітурієнтів є дуже важливим навчальний та науковий потенціал кафедри, яка буде здійснювати підготовку їх дитини, а це без аналізу викладацького складу фактично неможливо зробити. Тому всі веб-сайти кафедр мають перелік викладачів, опис їх навчальної та наукової діяльності, їх фото, опубліковані друковані праці, електронні навчальні посібники та інше. Біда лише в одному – у більшості випадків ця інформація застаріла, оскільки викладач не несе особистої відповідальності за неї.

Веб-сайти викладачів доцільно розглядати як складову їх професійної діяльності. Як показує аналіз представлених в Інтернеті сайтів викладачів, в основному там є розділи, знайомі викладачам (програми, конспекти, методичні вказівки щодо виконання лабораторних, практичних та інших робіт ), а у сайтів з активними компонентами додатково – відповіді викладача на питання з курсу, форуми з дисципліни, консультації в онлайн та офлайн режимах. А це вже має багато спільного із засобами дистанційного навчання, інструментальні системи для створення яких достатньо широко розповсюджені і доступні.

Сайти викладачів можуть будуватися та встановлюватися в Інтернеті різними шляхами. Розглянемо деякі з них.

1. Використання інструментарію спеціалізованих сайтів.

Створюються спеціальні портали, одним із завдань яких є надання інструментальних засобів розробки та інформаційного наповнення сайтів викладачів. Методи побудови таких систем можуть бути різними. Одним з варіантів є наявність в інструментальних засобах багатьох шаблонів (подібних тим, які є в системі створення презентацій Power Point), що спрощує роботу розробника сайта. У шаблонах, розроблених дизайнерами, враховано художнє оформлення і загальний стиль порталу. Подібний портал є в Україні і побудований на CMS HOOPS за адресою http://almamater.com.ua. Цей портал має вільний доступ для створення сайтів викладачів, і там є сайти викладачів нашого університету. Використання подібних порталів знімає проблему хостингу (розміщення), дає можливість створювати сайти викладачів як сайти-візитки, але водночас породжує низку проблем.

По-перше, виникають проблеми при бажанні змінити хостинг. По-друге, якщо батьки абітурієнта хочуть отримати інформацію про викладачів кафедри, то її доведеться шукати по всьому Інтернету. По-третє, на порталах, де можна безкоштовно розмістити сайти, є багато реклами та іншої зайвої інформації. На кінець, можливість використання цих сайтів для активної роботи зі студентами визначається можливостями, які надає портал.

2. Розміщення на сайтах (порталах) організацій.

Потужні промислові організації та портали засобів дистанційного навчання надають своїм викладачам можливість створювати особисті сайти. Завдання таких сайтів очевидні – надати тим, хто навчається, більше інформації про викладачів, підвищити інтенсивність зв'язку учень–викладач і таким чином поліпшити якість навчання.

Зараз в Інтернеті доступно багато безкоштовних програмних засобів (CMS), які дозволяють достатньо просто створювати портали з наданням користувачам можливості створювати свої веб-сторінки. Розробки таких порталів проводяться і в НТУУ “КПІ”. На рис.1 представлено скриншот однієї з таких розробок на базі движка порталу Lifetype. Цей сайт з'явився завдяки зусиллям студента 5-го кусу, групи ДА-41 кафедри СП ІПСА Миколи Перколаба. Викладачам надаються логіни та паролі і забезпечується можливість створювати та заповнювати свою веб-сторінку в Інтернеті (у будь-якому місці, де є Інтернет). При цьому під створенням розуміється вибір зовнішнього оформлення (якщо викладач цим не хоче займатися) та встановлення розділів сайту. Заповнення виконується за допомогою простого редактора, навчитись працювати з яким за півгодини може і гуманітарій.

3. Сайти викладачів, що вбудовуються в системи дистанційного навчання.

Ще одним шляхом розробки веб-сайтів викладачів є використання можливостей інструментальних засобів створення курсів для дистанційного навчання. Так, використовуючи MOODLE, можна створювати сайти викладачів як певних підрозділів, так і викладачів дисциплін за певними напрямками. При цьому використовуються можливості MOODLE введення інформації та робиться просте редагування форм, які надаються у MOODLE. Скриншот на рис.2 показує сайти викладачів кафедри СП ІПСА (режим редагування) та фрагмент розділу “Виховна робота” одного з викладачів.

Засоби MOODLE дозволяють достатньо просто вирішити завдання обмеженого зовнішнього доступу до веб-сторінок викладачів, включити інформацію із сайту викладача в навчальний процес.

4. Особиста розробка та встановлення сайту (сам створив і сам встановив).

Це шлях, який використовувався для будь-яких сайтів в Інтернеті. При цьому треба мати більш глибокі знання у сфері Інтернет-технологій. Сьогодні тільки ті, хто вивчив HTML, будуть робити за його допомогою свій особистий сайт. Потім розробнику доведеться шукати хостинг, і, якщо він безкоштовний, то виникнуть інші нові проблеми. Подальший розвиток цього сайту теж зрозумілий – введення активних компонентів, використання баз даних, а потім пошук безкоштовних CMS, їх засвоєння і перенесення, а точніше переробка, свого сайту. Особисто розроблених сайтів в Інтернеті достатньо багато і вони часто відрізняються непоганим графічним оформленням. Декілька прикладів таких веб-сайтів надано на рис.3.

Доступ до сайтів викладачів

Зазвичай особисті веб-сайти – це сайти вільного доступу. Але коли мова йде про сайти викладачів, питання доступу має вирішуватись на рівні кафедр. Адже в усьому світі навчальні та робочі навчальні програми дисциплін є продуктом для службового використання, відкритий доступу є лише до анотацій відповідних програм. Обмежити доступ як до сайту, так і до його розділів при використанні сучасних методів побудови сайтів досить просто. По-перше, відвідувач має зареєструватися з підтвердженням електронною поштою, по-друге, при переході до кожного розділу (дисципліни) має ввести кодове слово, яке викладач може просто змінити. У своїй практиці я даю кодове слово кожній групі, яка вивчає дисципліну.

Ще про одне використання сайтів викладачів. Як розробник навігаційного порталу НТУУ “КПІ” за адресою: http://kpi.ua/portal та засобів веб-аналізу (сьогодні веб-аналіз часто називають Webometrics) можу сказати, що нема особливих труднощів організації автоматизованого пошуку інформації про те, хто і які дисципліни викладає, які методичні посібники видав та інше. Поки що є проблемним питання про достовірність і повноту цієї інформації. За моїми прогнозами, років через 2–3 деякі параметри для визначення рейтингу викладачів будуть автоматично підраховуватися за інформацією на сайтах викладачів. Це може бути віднесено до публікацій. На скриншоті фрагменту сайту викладача (рис.4) наведено запис, зроблений на вимогу Webometrics, тобто з наданням анотації та повнотекстової публікації (для тез це може бути презентація доповіді).

Багато сайтів викладачів розкидано по Інтернеті за різними адресами, але всі вони мають схожі розділи, пов'язані з професійною діяльністю викладача. Очікувати, що всі викладачі будуть створювати свої сайти важко, але для тих, хто бажає їх робити, вищий навчальний заклад має надати можливості. Для нашого університету це доцільно робити на рівні інститутів та факультетів. Шляхом реалізації може бути використання безкоштовних движків, таких як DRUPAL, Joomla, E107, Lifetype та інших. Консультативну допомогу можуть надавати підрозділи, які використовують ці движки. Зокрема, по DRUPAL та Joomla можна консультуватись у НТО КПІ-Телеком.

О.П.Цурін, доцент

x

Електронний кампус

Інформаційні ресурси

Викладачі КПІ

GitHub репозиторій