Ви є тут

Альтернативне опалення «Електропік»


КПІ - 2008. «Електропік» – альтернативне опалення

Електричну теплоакумулюючу систему «Електропік», яка передбачає перехід на альтернативний вид опалення, на початку жовтня введено в дію у школі № 12 м. Луцька. Роботи здійснено в рамках проекту модернізації міського теплопостачання, що реалізується на підставі угоди між Науковим парком «Київська політехніка» та міською владою Луцька. Підготовку до реконструкції та проектні й будмонтажні роботи системи опалення проводило ЗАТ «Інформаційно-маркетингова служба» м. Кам'янця-Подільського у тісній співпраці з Науковим парком НТУУ «КПІ».

Як діє «Електропік»

Раніше цей навчальний заклад обігрівався за рахунок газової котельні, проте через її незадовільний стан, зношеність мереж температура повітря в приміщеннях становила 13-15°С узимку. Система опалення за технологією «Електропік» складається з кабельних електронагрівачів, вбудованих у стіни споруди. Конструкція нагрівального кабеля гарантує відсутність у приміщеннях електричних та магнітних полів. Крім того, у складі системи опалення є апаратура управління, захисту та обліку спожитої електроенергії. Система працює переважно в нічний час, у період провалу навантаження в Об'єднаній енергосистемі.

«Попередня експлуатація показала, – розповів заступник директора Наукового парку Сергій Каленикович Демиденко, – що нагріті стіни забезпечують комфортну температуру в приміщенні протягом доби. Система вмикається на 3-5 годин вночі, стіни нагріваються, а потім протягом дня поступово розряджаються, як теплоакумулятор. Завдяки системі «Електропік» температура в класах підвищилася до необхідної за санітарними нормами (18-20°С). Крім того, таке опалення споживає енергії на 25-30% менше, ніж конвективне, тобто водяне. Також додатково забезпечено опалення і частини підвалу, що дозволило збільшити загальну площу, яку можна використовувати для навчального процесу». Низька нічна ціна електроенергії дозволить зменшити витрати бюджетних коштів на опалення, а повністю автоматична робота системи та її висока надійність – на обслуговування. У підсумку собівартість альтернативного опалення в приміщеннях суттєво нижча, ніж централізованого.

За технологією «Електропік» в Україні з 1996 року впроваджено близько півтори сотні систем опалення в різних закладах (переважно в бюджетних – школи, амбулаторії, дитячі садки). Але система опалення в Луцькій школі № 12 – це особливий випадок.

Монтажні ноу-хау

Для впровадження теплоакумулюючого електроопалення силові мережі, підведені до території школи, мали недостатню потужність. Реконструкція цих мереж була б надто дорогою. І тому проектувальники впровадили нове технічне рішення, заявлене ними як винахід за кілька місяців до початку проектування цієї системи. Воно полягало в тому, що систему теплоакумулюючого електроопалення в кожному приміщенні школи ділять на дві секції, при цьому одну секцію підключають до основного трансформатора, а другу – до резервного. Потужність кожної з половин достатня для опалення школи в режимі безперервного споживання електроенергії, що допустимо при виникненні потреб у завантаженні резервних ліній електропередачі під час аварій в електромережах. А спільної потужності обох підсистем достатньо для того, щоб опалювати школу за рахунок споживання електроенергії переважно в період провалу навантаження, що забезпечує високу економічність такого опалення.

Виробничий експеримент, проведений у Луцькій школі № 12, сприятиме поширенню теплоакумулюючого електроопалення завдяки використанню для його енергопостачання пропускної спроможності резервних електромереж без зменшення надійності резервування.

Трохи цифр

Під час опалювального сезону 2007/2008 на Хмельниччині експлуатувалися 52 системи «Електропік». Ними опалювалися 29 шкіл, сільрада, відділ та управління райдержадміністрації, будинок престарілих. Загальна потужність систем опалення становила 4,4 мегавата. Вони були змонтовані в закладах, що раніше опалювалися вугіллям, тож їх використання зекономило 3 тис. тонн вугілля вартістю 1,3 млн гривень та 0,6 млн гривень на зарплату кочегарів. При цьому на опалення закладів було витрачено 4,3 млн кіловат-годин електроенергії загальною вартістю 0,6 млн гривень. Тобто – ще раз погляньте на цифри: вартість опалення електроенергією дорівнює зарплаті кочегарів. А вартість вугілля повністю економиться.

Якби ці системи були змонтовані в установах, що раніше опалювалися газом, то їхнє використання зменшило б його споживання на 1,7 млн кубометрів за опалювальний сезон.

Системи опалення вводилися в експлуатацію в різний час. На кінець опалювального сезону 2007/2008 вони встигли відпрацювати від трьох до семи опалювальних сезонів, у середньому – 6,5. За такої кількості відпрацьованого часу економія бюджетних коштів, отримана в результаті їхньої експлуатації, становить 8,3 млн гривень. Враховуючи, що обсяг капіталовкладень у будівництво цих систем опалення становить (з урахуванням інфляції) 3,3 млн гривень, можна стверджувати, що капіталовкладення в систему теплоакумулюючого панельно-променевого електроопалення за технологією «Електропік» за шість з половиною опалювальних сезонів окупилися два з половиною рази. Витрати бюджетних коштів на опалення цих закладів зменшилися на 38,9%.

Прогнози і перспективи

«Порівнюючи різні типи опалення, що використовуються в комунальному господарстві України, спеціалісти відзначають економічну ефективність «Електропіка», – повідомив директор Інституту енргозбереження та енергоменеджменту НТУУ «КПІ» проф. Артур Веніамінович Праховник. – Його можна поєднувати з найпоширенішим сьогодні централізованим водяним опаленням – зменшуючи навантаження на нього. Це збільшує надійність теплозабезпечення і – що наразі надзвичайно актуально – дає можливість впливати на споживачів теплової енергії в разі несплати за спожите тепло». Не вдаючись у технологічні тонкощі, наведемо лише одну найбільш стимулюючу деталь: за невчасної оплати в квартирі встановлюється температура плюс 8-10°С – коли, звісно, жити можна, але важко. Найімовірніше, споживач таки побіжить платити за тепло.

Економічні розрахунки свідчать: комбіноване опалення будинків – навіть без цього ноу-хау в оплаті – вже сьогодні рентабельне. Однак рентабельність зросте в рази, якщо врахувати, що іншим шляхом забезпечення гарантованої оплати послуг є повна реконструкція внутрішніх будинкових систем опалення з установкою теплових лічильників, яка фактично є капремонтом будинку та коштуватиме для кожної квартири кілька тисяч гривень.

«Електропік», звісно, не панацея. Як і будь-яка інша технологія, він не може замінити собою все. Але використовувати його поряд з іншими енергозберігаючими технологіями не просто можна, а й потрібно. В проекті для міста Луцька запроваджується комплексне використання різних джерел розосередженої генерації енергії для тепло- та електропостачання, включаючи когенераційні установки, технології «Електропік», теплові насоси та газогенератори, що використовують місцеве паливо (деревину, торф тощо). Впровадження «Електропік» – це тільки перший крок. Завдяки зусиллям Наукового парку «Київська політехніка» скорочується шлях новітніх технологій до споживача.

x

Електронний кампус

Інформаційні ресурси

Викладачі КПІ

GitHub репозиторій