З метою підвищення якості навчально-методичних праць у грудні 2005 року наказом ректора в нашому університеті створено Експертну раду з навчальних видань (ЕРНВ), до складу якої входять фахівці всіх інститутів та факультетів.

Про підсумки роботи ЕРНВ у 2007/2008 навчальному році на засіданні Методичної ради університету доповів голова експертної ради – начальник навчально-методичного управління І.О.Мікульонок.

Він відмітив, що за 2007/2008 навчальний рік ЕРНВ провела експертизу 268 рукописів, з них 51 – підручники та навчальні посібники, в основному на гриф МОНУ (для порівняння: у 2006/2007 навчальному році було розглянуто 189 робіт, з них 24 – підручники та навчальні посібники).

Внесок факультетів/інститутів у розробку навчальних видань суттєво різниться. Найбільше робіт підготовлено факультетом електроніки – 25, факультетом лінгвістики – також 25 та факультетом електроенерго­техніки та автоматики – 23 роботи. Жодної роботи не було підготовлено факультетом права, і лише одну роботу підготував факультет прикладної математики.

Кількість робіт, що подаються на експертизу, постійно збільшується, але якість пропорційно зменшується. Як показав аналіз результатів роботи експертів, особливу стурбованість викликають такі моменти:

  • мала кількість фундаментальних об'ємних робіт (підручників і навчальних посібників) з різних галузей знань;
  • основний вид робіт – це методичні вказівки та рекомендації до виконання лабораторних робіт, ком­п'ю­терного практикуму, курсових та дипломних проектів і робіт, самостійної роботи, проведення практик тощо. При цьому зміст вказівок та рекомендацій дуже часто не відповідає робочій навчальній програмі кредитного модуля (дисципліни), назві роботи, її обсяг у програмі та рукописі від­­різняються;
  • кількість авторів чи укладачів невеликих робіт значно завищена, звичайно це 3–4 автори, але були випадки 7 укладачів на 20 сторінок методичних рекомендацій;
  • багато робіт, які є просто україномовним перекладом старих росій­ськомовних видань і не враховують потреби і вимоги сьогодення;
  • методичні вказівки для студен­тів-заочників не враховують специ­фіку цієї форми навчання і є механіч­ним копіюванням навчально-мето-

    дичної літератури для студентів денної форми;
  • матеріали з дисципліни штучно розбиваються на частини, розділи, спеціальності тощо;
  • рецензії, що надаються на рукописи, часто дуже стислі та абстрактні, не відображають усіх потрібних питань, містять велику кількість помилок. Якість рецензій особливо важлива, якщо робота подається на гриф МОНУ;
  • трапляються випадки, коли автори самостійно подають рукописи до Інституту інноваційних технологій і змісту освіти, отримують гриф МОНУ, потім робота потрапляє до видавництва ВПК «Політехніка», де її не приймають до друку з причини низької якості. Такі роботи надходять до ЕРНВ і проходять повну процедуру, що часто спричинює неадекватну реакцію авторів-порушників.

Все це призводить до того, що більше 60 % рукописів після експертизи повертаються для доопрацю­вання.

Методична рада звертає увагу керівників кафедр, факультетів, ін­ститутів на необхідність поліпшення якості навчально-методичної літератури, наголошує на більш ретельному розгляді рукописів, які рекомендуються до друку.

Інформацію щодо вимог до навчальних видань та електронних засобів навчального призначення, а також про порядок отримання грифів НТУУ «КПІ» та МОН України автори можуть отримати в навчально-методичному відділі університету (кімн. 240, корп. 1, тел. 454-93-91).

В.Т.Горбенко, заступник начальника навчально- методичного відділу