Не одне покоління київських політехніків у різні роки відпочивало в спортивно-оздоровчому таборі «Сосновий», розташованому в сосновому бору (а де ж іще може бути розташований «Сосновий»?) поблизу містечка Українка між прозоро-прохолодною Стугною та повноводим величавим Дніпром. Ветерани КПІ часто згадують літні відпустки чи вихідні, проведені тут: одним пам’ятні спортивні баталії, іншим – казкова рибалка, коли багатий улов роздавали знайомим та друзям, ще комусь – комсомольські та профспілкові навчання активу, що регулярно проводили тут, а учасники хорової капели ладні легенди розповідати про веселе студентське дозвілля, що панувало в таборі.
Цього року, нарешті, табір знову готується прийняти відпочивальників. Сказати, що табір відновлено, мабуть, буде не зовсім точно. На місці колишніх споруд збудовано нові. Це чотири цегляних одноповерхових спальних корпуси з одно- та двокімнатними номерами (усього на 60 осіб). Передбачено всі зручності (кожний номер матиме телевізор, холодильник, змонтовано автономне гаряче водопостачання). Усі номери мають окремий вихід на ганки (у майбутньому – на веранди). Чекає відвідувачів і їдальня, вона здатна прийняти значно більшу кількість людей, аніж нині передбачено спальних місць. Тож у планах – спорудження ще одного спального корпусу. Є й кінозал. А до кінця літа, є сподівання, територію прикрасять не лише зручні лави, а й дерев’яні альтанки.
Директор табору В.О.Ломако у розмові з кор. «КП» зауважив: роботи попереду ще багато, але він сподівається, що політехніки отримають лише позитивні емоції і враження від оздоровлення тут і приїжджатимуть сюди не лише влітку, але й за грибами (а чому б і ні?), і у вихідні (передбачений невеличкий автономний харчоблок), і попрацювати в тиші над дисертацією чи статтею (майже як у будинок творчості!).
Зусиллями профкому співробітників на чолі з В.І.Молчановим 29 травня було організовано виїзд до «Соснового» групи профактивістів, які прискіпливо вивчали, як готують табір до початку оздоровчого сезону, щоб донести докладну інформацію до своїх співробітників. Було висловлено низку побажань та зауважень щодо майбутнього облаштування території. Та загальне враження – фраза, винесена в заголовок: «Сосновий» знову з нами. І порушать у липні лісову тишу не лише глухі удари по м’ячу, а й дзвінкий дитячий гамір, адже майбутні політехніки починаються і з дітлахів, яких турботливі дідусі та бабусі привезуть у місця своєї юності.