Забезпечення високої якості освіти – головне завдання дослідницького університету

З 1 грудня 2007 року в нашому університеті здійснюється пілотний проект «Дослідницький університет НТУУ «КПІ». Дослідницький університет – це органічне поєднання високоякісної освіти, високоефективних наукових досліджень та інновацій, причому на першому місці стоїть висока якість підготовки фахівців, оскільки забезпечити підготовку висококваліфікованих магістрів, а також кандидатів і докторів наук можна лише на основі покращення контингенту студентів, якісного складу викладацьких кадрів, високої якості навчальних програм, впровадження нових методів та технологій навчання, підсилення фундаментальної та практичної підготовки, глибокої інтеграції навчального, наукового та інноваційного процесів, високого рівня методичного і матеріально-технічного забезпечення.

З метою реалізації пілотного проекту «Дослідницький університет НТУУ «КПІ» у 2007 році Вченою радою НТУУ «КПІ» прийнято пакет документів, яким введено в дію новий Статут університету, Положення про пілотний проект «Дослідницький університет НТУУ «КПІ», Положення про магістратуру НТУУ «КПІ», Положення про працевлаштування, затверджено програму НТУУ «КПІ» «Майбутнє України», встановлено основні принципи визначення рейтингу науково-педагогічних працівників НТУУ «КПІ», затверджено «Порядок проведення моніторингу якості підготовки фахівців», підписано спільні документи щодо організації відділення цільової магістерської підготовки НТУУ «КПІ» у НАН України, розроблено систему показників оцінки діяльності факультетів (інститутів).

Розглянемо складові підготовки фахівців і положення, якими вони регулюються.

Комплексна система контролю якості підготовки фахівців включає незалежний моніторинг залишкових знань студентів старших курсів з фундаментальних, професійно-орієнтованих і фахових дисциплін, а також рівня володіння ними інформаційними технологіями та іноземною мовою; контроль якості дипломних проектів і робіт випускників; оцінку якості випускників роботодавцями. Щосеместрово загальні результати моніторингу та персоніфіковані результати моніторингу залишкових знань по кожному студенту передаються на відповідні кафедри для аналізу та здійснення комплексу заходів. Підсумки комплексного моніторингу та вжитих заходів регулярно обговорюються на Вченій, адміністративній і методичній радах університету, на факультетах, в інститутах та на кафедрах. За результатами п’ятого туру комплексного моніторингу перші п’ять місць посіли ФТІ, ІПСА, ПБФ, ФІОТ, ФЕЛ, останні – ІТС, ММІФ, ФАКС, РТФ, ЗФ (табл.1).

Індекс якості засвоєння знань студентами факультетів (інститутів) НТУУ "КПІ (за результатами п'ятого туру комплексного моніторингу якості підготовки фахівців)

Щорічно в університеті проводиться конкурс на кращі дипломний проект і роботу з преміюванням керівників лауреатів конкурсу.

Положення про магістратуру НТУУ «КПІ» передбачає організацію навчального процесу із здійсненням поглибленої наукової та професійної підготовки магістрів для наукової та науково-педагогічної роботи на основі органічного поєднання наукової та інноваційної діяльності з навчальним процесом. В основу Положення покладено вимоги підвищення якості магістерської підготовки, яка залежить від двох основних чинників – рівня наукового потенціалу випускової кафедри (розроблено відповідну методику визначення цього рівня) та якісного відбору до магістратури найбільш підготовлених студентів (розроблено відповідні правила прийому до магістратури). У Положенні сформульовано критерії щодо визначення квот магістрів та вимоги до науково-педагогічних працівників – керівників магістрантів.

Зростає прийом на 5-й курс і випуск магістрів КПІ – 33% у 2007 році. Посилюється інноваційна складова підготовки магістрів – усі вони залучаються до складу наукових колективів з розроблення та впровадження складних наукоємних науково-технічних систем, у тому числі на базі Наукового парку «Київська політехніка». До цієї роботи залучаються і бакалаври.

Спільно з НАН України створено Відділення цільової підготовки за 9 напрямами, завдяки чому значно посилюється взаємодія освіти з наукою і виробництвом. Зростає можливість проведення навчально-наукової роботи у рамках навчально-науково-виробничих об’єднань (у т.ч. і міждисциплінарних), базових кафедр, їх філій і центрів в інститутах НАН України та інших наукових установах.

У нових навчальних планах бакалаврів збільшено кількість кредитів на цикл фундаментальної та професійно-практичної підготовки (на 45 кредитів ECTS), збільшено час переддипломної практики та дипломного проектування. У програмі підготовки магістрів 40 кредитів (30%) відведено на наукову роботу та підготовку дисертації.

Наступним кроком щодо впровадження двоступеневої системи підготовки «бакалавр-магістр» є розроблення протягом 2008-2009 років навчальних планів підготовки магістрів за новим Переліком спеціальностей та оновлення методичного забезпечення дисциплін навчальних планів підготовки бакалаврів відповідно до нового Переліку напрямів підготовки з урахуванням кредитно-модульної системи організації навчального процесу та європейської системи оцінювання знань студентів (ECTS).

На жаль, система післядипломної освіти НТУУ «КПІ» охоплює лише 11 напрямів (з 53). Лідером є ТЕФ, який навчає 388 з 910 слухачів НТУУ «КПІ».

Положення про організацію працевлаштування випускників НТУУ «КПІ» встановлює права та обов’язки університету, його підрозділів, випускників і роботодавців. Працевлаштування випускників здійснюється на підставі договорів між НТУУ «КПІ» і роботодавцями. Положенням передбачено також проведення навчальних практик студентів, спільну участь у цільовій підготовці кадрів з подальшим працевлаштуванням випускників.

У 2007 році працевлаштовано 97% випускників; запитів було 139% щодо їхньої кількості. За результатами опитування роботодавців центром «Соціоплюс» 73% випускників відповідає вимогам до роботи, 63% – мають високий рівень, 32% – швидше високий, але у 53% – визначається відсутність практичної підготовки випускників. Серед перших за результатами опитування – ІФФ, ФТІ, ФЛ, ФМФ, ІХФ (табл. 2).

Індекс якості підготовки фахівців за опитуванням роботодавців

Якість контингенту студентів значною мірою залежить від рівня знань абітурієнтів, які вступають до КПІ. У 2007 р., порівняно із попередніми роками, конкурс за заявами змінився незначною мірою, але зменшились як кількість вступників, так і план набору на 1-й курс за держзамовленням. Вперше у 2007 році здійснено набір на 1-й курс за новим Переліком бакалаврських напрямів (53) та за 128 спеціальностями за програмами підготовки «спеціаліст», «магістр». Сталим є показник щодо набору на 1-й курс випускників системи доуніверситетської підготовки – 78%. Традиційно високі конкурси на – ФЛ, ФП, ВПІ, ФС, ФММ, ФІОТ, ІТС.

Відповідно до умов прийому 2008 р. необхідно розробити гнучку систему відбору абітурієнтів до університету на 1-й і на 5-й курси згідно з планом набору на 2008/2009 навчальний рік за держзамовленням з урахуванням конкурсної ситуації минулих років, результатів працевлаштування випускників та результатів моніторингу якості навчання студентів, сформувати квоти кафедр за спеціальностями для набору студентів для продовження навчання за програмами підготовки магістрів.

З метою покращення якісного складу майбутніх студентів необхідно розвивати систему ранньої професійної орієнтації, відбору талановитої молоді шляхом здійснення програми НТУУ «КПІ» «Майбутнє України», яка включає проведення наукових конференцій, наукових та інженерних виставок, олімпіад за технічними напрямами для школярів, та подальшого розгортання мережі закладів доуніверситетської підготовки.

Змінюється навчально-лабораторна база університету і підрозділів. Зростає індекс розвитку по підрозділах, який пов’язано з часткою коштів підрозділу, направлених на розвиток його матеріально-технічної бази, по відношенню до сумарних коштів підрозділу (у середньому по КПІ складає 0.4).

В університеті активно впроваджуються інформаційні технології, зокрема, реалізується підготовка дистанційних курсів, електронних посібників, створення віртуальних лабораторій в Українському інституті інформаційних технологій в освіті. Продовжується створення та впровадження наступної черги автоматизованих інформаційних систем для забезпечення навчального процесу, зокрема, інформаційних сайтів кафедр, підсистеми «Робочий навчальний план» (мережева версія), «Практика та працевлаштування», «Облік діяльності викладачів та науковців університету» (для визначення рейтингу науково-педагогічних працівників) та ін.

У 2007 році видавництвом «Політехніка» надруковано 346 (у 2006 – 264) навчально-методичних та наукових видань.

Зростає фінансове забезпечення науково-педагогічних працівників і навчально-допоміжного персоналу. За 2007 рік по відношенню до 2006 року зростання посадових окладів склало в середньому майже 30% (табл. 3). Зменшується навчальне навантаження викладачів – у 2007 році в середньому воно складало 740 годин, що залишає більше часу на наукову, методичну, організаційну, виховну роботу в другій половині дня.

У 2007 році розроблено систему показників рейтингу науково-педагогічних працівників (НПП) і відповідне положення, що суттєво має покращити як кількісні, так і якісні показники діяльності кожного викладача.

Найбільш високі показники індексу НПП мають деякі кафедри ІХФ, ІПСА, ІФФ, ЗФ, ФАКС, ПБФ, ТЕФ, ІЕЕ. Найнижчі індекси у окремих кафедр ВПІ, ФС, ФЛ, ФЕА, ММІФ.

Вирішальними критеріями оцінювання діяльності кафедр мають стати рівень та конкурентоспроможність їх у підготовці магістрів за сучасними вимогами і інноваціями, а також участь у системі підвищення кваліфікації та перепідготовки фахівців промисловості у поєднанні з науковими дослідженнями, ступінь оснащення лабораторій сучасним обладнанням та комп’ютерною технікою.

З метою активізації роботи професорсько-викладацького складу та підсилення відповідальності викладачів за результати своєї навчальної та наукової діяльності відповідно до критеріїв дослідницького університету необхідно запровадити у 2008/2009 навчальному році рейтингову систему оцінювання діяльності науково-педагогічних працівників, створити систему заохочення кращих викладачів, колективів кафедр та керівників науково-педагогічних шкіл за високу якість роботи, вдосконалити систему конкурсного обрання викладачів, доповнивши, зокрема, контракти конкретними завданнями щодо впровадження новітніх навчальних технологій, підготовки методичного забезпечення дисциплін, участі в наукових дослідженнях, підготовці науково-педагогічних кадрів, сформувати перспективні програми кадрового забезпечення кафедр з урахуванням необхідності забезпечення нових навчальних планів підготовки бакалаврів та магістрів, кандидатів і докторів наук. Окремим завданням є забезпечення подальшого розвитку системи підвищення кваліфікації та стажування викладачів.

Mar 24, 2008 || Автор: Ю.І.Якименко, перший проректор НТУУ «КПІ» За матеріалами доповіді на засіданні Вченої ради НТУУ «КПІ» 3 березня 2008 р.