Без навчання протягом усього життя в сучасному світі не обійтись, адже будь-яка освічена людина має володіти чималим багажем знань. Причому дуже важливо цей багаж постійно оновлювати, інакше важко буде наздогнати стрімкий перебіг життя. А відстати від нього – означає бути неконкурентоспроможним на ринку праці, втратити можливість одержати бажану роботу. Вирішити цю й багато інших проблем допоможе дистанційне навчання.
Про плюси й мінуси цього різновиду навчання нам розповіла директор Українського інституту інформаційних технологій в освіті при НТУУ “КПІ” Інна Геннадіївна Малюкова . Окрім власне переліку плюсів і мінусів, ми попросили директора цього інституту дати визначення терміну “дистанційне навчання” й розповісти про історію його запровадження в КПІ. Ось про що ми дізнались:
“Дистанційне навчання – це добре організована й контрольована самоосвіта з використанням комп’ютерної техніки й комунікаційних мереж. У світі такий різновид навчання набув поширення досить давно, проте в Україні він існує років 10. Що стосується НТУУ “КПІ”, то вперше таку форму освіти тут було запроваджено в 2001 році в новоствореному Українському центрі дистанційної освіти. З грудня 2004 року Центр було реорганізовано в Український інститут інформаційних технологій в освіті при НТУУ “КПІ”.
Дехто уявляє інформаційні ресурси дистанційного навчання, як сукупність відсканованих підручників, розміщених в Інтернеті, які потрібно прочитати, а потім переказати. Але це далеко не так. Звичайно, якісно створені мультимедійні підручники є частиною ресурсу дистанційного навчання, проте головний його аспект – це постійне інтерактивне спілкування студента з викладачем (у форумі, через електронну пошту чи програму SKYPE). В нашому інституті для навчання студентів використовується як Інтернет, так і локальна університетська, а також освітня мережа URAN. Не менш важливою складовою дистанційного навчання є спілкування студентів між собою: виконання завдань у групах, проведення семінарів та дискусій у режимі он-лайн. Без усіх цих інтерактивних форм навчання й спілкування процес вивчення курсу на відстані стає статичним і недостатньо ефективним.
Основною перевагою дистанційної форми навчання над очною формою є, передусім, її зручність: студент самостійно обирає час і місце для навчання, що дозволяє йому працювати чи паралельно вчитися на стаціонарі в іншому місті чи навіть країні. Окрім того, заміна конспектів електронними ресурсами та новітніми методами навчання, а також постійні консультації з викладачем надають цій формі самоосвіти додаткові переваги перед заочною.
Серед недоліків варто виділити психологічну і “комп’ютерну” непідготовленість викладачів. Це пов’язано з традиційною методикою навчання, яка передбачає не віртуальне, а “живе” спілкування між студентом і викладачем.
Інша проблема – значні грошові витрати для університету, адже потрібно оновлювати матеріальну базу, комп’ютерну техніку, виділяти приміщення, забезпечувати доступ до Інтернет викладачів та ін.
До того ж, в Україні й досі не існує чітких технологічних можливостей аутентифікації студентів. Низку тестів і завдань для самоконтролю вони виконують дистанційно, але підсумкові іспити їм доводиться складати “очно”.
Взагалі для навчання “на відстані” потрібно мати сильну мотивацію й самоорганізацію, бо, як було сказано, дистанційне навчаня – це, передусім, самоосвіта, тобто здатність студента працювати самостійно. Для когось це є перевагою, а для когось, навпаки, – недоліком, – все залежить від людини та її характеру.
У нашому університеті ще немає спеціальності, за якою в повному обсязі було б розроблено дистанційне навчання. Є окремі предмети й курси, після закінчення яких студент отримує свідоцтво державного зразка про підвищення кваліфікаційного рівня. Вартість навчання в Українському інституті інформаційних технологій в освіті при НТУУ “КПІ” залежить від тривалості й обсягу курсу, варіюючись від 150 грн до 550 грн за предмет. Оплачують навчання як самі студенти, так і університет (у випадку підвищення кваліфікації свого співробітника).
На сьогодні ми можемо запропонувати викладачам для підвищення кваліфікації наступні предмети: курс зі створення тестів, курс з технічного перекладу, курс комп’ютерної грамотності, основ дистанційного навчання та курс програмного забезпечення дистанційного навчання. Для студентів-слухачів – понад 150 окремих дистанційних курсів, інформація про які є на веб-сайті інституту http://bank.uiite.kpi.ua/. На сьогодні курси в Українському інституті інформаційних технологій в освіті при НТУУ “КПІ” закінчили понад 6000 випускників.
У майбутньому планується розроблення й запровадження окремих спеціальностей з повним комплексом дисциплін, після закінчення яких студенти-дистанційники отримуватимуть дипломи державного зразка як випускники різновиду заочної форми навчання”.