Ви є тут

Київ. Ботанічний сад імені Фоміна. Пальми квітнуть узимку.


Київ. Ботанічний сад імені Фоміна

Переконатися в цьому можна, відвідавши з екскурсією Ботанічний сад ім. Фоміна, що біля метро “Університет”. До речі, старожили пам’ятають: на місці нинішнього входу в метро стояла ажурна арка, що й була центральним входом до університетського ботсаду. Нині цей зелений оазис займає 22 га, де розміщено 17 теплиць і 12 оранжерей. Його колекція налічує 8 тис. видів рослин, 4 тис. з них – тропічні і субтропічні.

Рішення про закладення в Києві університетського ботанічного саду було прийнято в 1833 році, коли і сам вуз ще тільки створювався. Тоді в Київ почали звозити рослини з ботсаду Волинського ліцею, розформованого в Кременці, з Гомельського маєтку графа Румянцева та інших зібрань флори. І тільки 22 травня 1839 року перший ректор Київського університету ім. Святого Володимира Максимович разом з архітектором Беретті й директором ботсаду Траутфеттером обрали для закладення саду горбкуватий пустир за майбутнім червоним корпусом, де протікала Либідь і паслася худоба. Більш-менш завершений вигляд університетський сад набув лише в 1852 році, коли територію обгородили.

Під час Першої світової і громадянської воєн зібрання живої природи, що нараховувало сотні рослин з різних країн світу, зазнало нищівних обстрілів і набігів різношерстих вояк. Олександр Фомін, який натоді очолював цей науково-освітній заклад, разом із групкою співробітників-фанатиків одягом і ковдрами закривали вибите в теплицях скло – хоч самі клякнули в люті морози. Тільки завдяки їхній самовідданості вдалося зберегти тропічні рослини, яким нині вже по 150-200 років. До речі, академік Фомін, ім’я якого нині носить сад, так і жив у садовому будиночку до кінця свого життя.

Друга чорна хвиля нахлинула на ботанічний сад у роки Великої Вітчизняної війни. Евакуювати вдалося лише частину обладнання і дрібніші рослини. Під час окупації в будівлях ботсаду розмістилися військові казарми і стайні. Гітлерівці рубали релікти на дрова, а при відступі в 1943 році вивезли десятки пальм і орхідей. Прихопили і дуже цінний жіночий екземпляр гінкго білоба, що на десятиліття загальмувало розмноження в Києві цих реліктових дерев.

Тільки в 1974 році столична влада розпорядилася провести реконструкцію саду. Було відновлено дренажну систему, сплановано рельєф, висаджено нові дерева. У 1978 році побудували оранжерейний комплекс із найвищим у світі на той час 32-метровим кліматроном. У ньому ростуть тепер тропічні пальми, наприклад, лівістона з Австралії, що вимахнула аж на 30 метрів. Узимку вона квітне тисячами жовтувато-зеленуватих вінчиків (мітелок).

Височенний кліматрон – тропічне царство Києва. Тут дивує своїми розмірами і формами незвичайна пальма – юбея чудесна з Чилі. Їй понад 150 років, висота близько 20 м. Стовбур діаметром понад метр дуже схожий на ногу гігантського слона. У природі цих рослин практично не залишилося – їх знищили через солодкий сік (аборигени гнали з нього горілку). Загалом колекція пальм, що нараховує 63 види, унікальна. За деякими з них звертаються навіть ботсади країн, з яких ці дерева родом.

Ботанічний сад імені акад. О.В. Фоміна Київського національного університету імені Тараса Шевченка
адреса: вул. С. Петлюри, 1, м. Київ, 01032, Україна
тел./факс: +38 (044) 239 31 90
Графік екскурсій: Щоденно (крім понеділка) о 11.00, 13.00 і 15.00 (Огляд тропічної і субтропічної оранжерей, кактусової оранжереї або водної оранжереї)
http://botanicus.kiev.ua

Н.Вдовенко

x

Електронний кампус

Інформаційні ресурси

Викладачі КПІ

GitHub репозиторій