Навчання і робота [методична рада університету 22 лютого 2007]

На засіданні Методичної ради університету 22 лютого було розглянуто питання про особливості навчання студентів старших курсів, які поєднують навчання з роботою. Для отримання інформації про стан справ з цього питання навчально-методичним відділом університету було проведено соціологічне опитування студентів-старшокурсників (листопад 2006 р.) та викладачів (лютий 2007 р.) з метою вивчення їхньої думки щодо оптимізації методики навчання студентів, які поєднують навчання з роботою.

Опитування студентів (всього 346 осіб) проводилося на 6-ти факультетах та у 2-х інститутах. Серед опитуваних 63% навчаються на 5-му курсі, 37% – на 6-му. Опитування викладачів (всього 318 осіб) проводилося на

8-ми факультетах та в 3-х інститутах, з них 67% викладають на 4-му курсі, 76% – на 5-му курсі, 30% – на 6-му курсі. Більшість з цих викладачів (близько 77%) працюють з навчальними групами.

Так склалося, що серед опитуваних студентів працюють приблизно 72%. Як свідчать відповіді студентів, вже 7,2% працювали на першому курсі. Надалі цей показник постійно зростає. На другому курсі працювали 18,5%, на третьому – 36,1%, на четвертому – 55% та на п'ятому – 70%.

Таким чином, проблема навчання працюючого студента є досить актуальною.

Для керівництва окремих факультетів (інститутів) та викладачів має бути цікавою інформація щодо розподілу частки працюючих студентів по факультетах і курсах.

Цікаво, що серед непрацюючих студентів більше 92% бажали б поєднувати роботу з навчанням.

За спеціальністю, на жаль, працює лише 46,6% студентів. Певно, цей факт значною мірою визначає достатньо негативне ставлення викладачів до сумісництва навчання і роботи студентів. Більше 77% викладачів відзначили зниження якості навчання і тільки 8% вважають, що якість підвищується.

За оцінкою студентів, близько 56% вважають важким поєднувати навчання з роботою, 36,5% – не дуже і лише 8,5% студентів не важко. Чому? Мабуть, недостатнє навчальне завантаження? Низькі вимоги? Низькі потреби студентів?

Вважають достатнім інформаційно-методичне забезпечення дисципліни для самостійної роботи працюючих студентів 74,5% викладачів, тоді як серед студентів таких всього 18%; вважають інформаційно-методичне забезпечення недостатнім 25,5% викладачів та 38% студентів.

Чому така велика розбіжність у поглядах? Мабуть, викладачі прикрашають, хочуть приймати бажане за дійсне, а студенти оцінюють більш реально.

В анкетах було запропоновано 11 варіантів технологій навчання для забезпечення якісної підготовки працюючих студентів. Найбільша частка викладачів – від 39% до 50% – вважають найбільш доцільним:

• використання індивідуальних графіків навчального процесу;
• розміщення на сайті кафедри повного інформаційного та методичного забезпечення всіх кафедральних навчальних дисциплін;
• формування тематики курсових та дипломних проектів і робіт з урахуванням змісту роботи студентів;
• проведення практик за місцем роботи студента.

Не знайшли відгуку у викладачів (6–10%) такі пропозиції технологій навчання:

• планування аудиторних занять до 8–10 годин на тиждень на 5–6 «парах»;
• скорочення лекцій, проведення оглядових (установчих) лекцій з дисциплін у 2–3 дні на 2–3 тижні;
• заміна частки практичних занять на виконання додаткових індивідуальних завдань (РР, РГР тощо).

У середньому 25% опитуваних викладачів підтримали такі варіанти:

• скорочення аудиторних занять за рахунок самостійного засвоєння студентами окремих тем зі звітуванням у вигляді модульних контрольних робіт;
• посилення індивідуальної роботи зі студентами при збільшенні на 30–40% розрахункового коефіцієнту педнавантаження на консультації;
• реалізація дистанційної технології з окремих навчальних дисциплін.

Щодо оптимальної методики навчання з урахуванням суміщення навчання з роботою також було опитано студентів. Їх пропозиції розподілилися наступним чином.

Майже 35% студентів задоволені потоково-груповою (існуючою) методикою навчання, трохи більше, 35,3% студентів, вважають доцільним скорочення аудиторних занять з посиленням індивідуальної роботи студентів з відповідним розширенням консультативної ролі викладача.

Навчання за типом вечірньої форми і дистанційної технології не знайшли відгуку у студентів: відповідно 10,7% і 7,8% опитаних студентів відгукнулись на такі пропозиції.

Більшість з 11% студентів, які висловили свої власні пропозиції і побажання щодо оптимальної методики навчання, наголосили на навчанні в першій половині дня, наприклад до 14 години, а також на розкладі занять без «вікон» між «парами».

У результаті обговорення проблеми Методичною радою університету було прийнято наступне рішення.

1. Доручити департаменту навчальної роботи розробити пропозиції щодо забезпечення посилення індивідуальної роботи з працюючими студентами, а саме:

• збільшення індивідуальних завдань з дисциплін за умови скорочення аудиторних занять;
• удосконалення принципів створення рейтингових систем оцінювання з урахуванням особливостей навчання працюючих студентів.

2. Рекомендувати завідувачам кафедр:

• обговорити на засіданнях кафедр питання щодо проблем, особливостей навчання та забезпечення якості навчання працюючих студентів;
• розробити пропозиції щодо удосконалення методик викладання навчальних дисциплін кафедр, що забезпечать посилення індивідуальної роботи та належну якість навчання працюючих студентів;
• створити навчальні Інтернет-портали з відповідним інформаційно-методичним забезпеченням навчальних дисциплін кафедр з урахуванням потреб працюючих студентів.

3. Рекомендувати кураторам навчальних груп з випускових кафедр:

• збирати та періодично оновлювати необхідну інформацію щодо працюючих студентів;
• забезпечити вивчення думки працюючих студентів про їх навчальні проблеми та побажань з організації навчального процесу тощо;
• вчасно інформувати завідувачів кафедр та викладачів про навчальні проблеми працюючих студентів.

May 12, 2007 || Автор: Л.А. Ванчугова, В.П. Головенкін Навчально-методичний відділ