Одним із завдань, що ставить перед вищою школою України Болонський процес, є підвищення рівня якості ступенів бакалавра й магістра. Конференція з проблем магістратури, що відбулася в Гельсинки (Фінляндія) в березні 2003 р., виробила певні рекомендації для визначення якості ступеня магістра в країнах, що приєднались до Болонського процесу.
Між тим, сучасні вимоги до рівня володіння іноземною мовою професійного спрямування вступають у певне протиріччя з умовами навчання. Переобтяженість навчальних програм загальнонауковими й фаховими дисциплінами позбавляє можливості збільшити, а часом і зберегти кількість годин, відведених на іноземну мову. Отже, актуальними є питання вироблення концепції інтенсивного наближення якості навчання іноземних мов у вищій технічній школі до європейських стандартів і втілення цієї концепції в практику навчання.
Саме ці завдання стали предметом обговорення створеної на факультеті лінгвістики Ради проекту “Наближення якості іншомовної мовленнєвої підготовки бакалаврів і магістрів НТУУ “КПІ” до європейських стандартів”. Проект створено на базі науково-дослідницької теми кафедри теорії, практики та перекладу англійської мови “Навчання англійської мови для професійного спілкування (АМПС) у вищій технічній школі”.
До Ради ввійшли декан факультету, завідувачі всіх кафедр факультету, які навчають студентів іноземних мов.
Концепція проекту базується на принципах системності, міждисциплінарності, інтегративності.
Системний характер розробки моделі навчання іноземних мов для професійного спілкування (ІМПС) у вищій технічній школі виявляється в тому, що вона одночасно регулюється на трьох різних ієрархічно пов’язаних рівнях:
– мікрорівні міжособистісного спілкування в професійному дискурсі;
– макрорівні соціальних інституцій;
– метарівні методичної системи, що покликана сприяти оптимізації взаємодії мікро- й макрорівнів.
Міждисциплінарність має реалізуватись у завданнях проекту, перш за все в тісній співпраці з профілюючими кафедрами (аналіз нових ОКХ й вичленення комунікативно значущих умінь для укладання мовного портфеля бакалавра і магістра, створення банку комунікативних завдань з інформаційного пошуку й інформаційних перетворень на основі реальних потреб кафедр) + соціопсихологічний і лінгвістичний аналіз професійного дискурсу + теоретичні засади менеджменту вищої школи та їх практичне втілення в практику певного ВНЗ + комунікативна теорія + риторика + сучасні методи навчання ІМПС (особлива увага до застосування новітніх технологій).
Інтегративність реалізується, насамперед, у загальному принципі взаємопов’язаного навчання всіх видів мовленнєвої діяльності, на основі якого формуються інтегративні вміння, такі, наприклад, як “ читання+говоріння”, “читання + письмо”.
Слід брати до уваги й інтегративний характер як самої мовленнєвої взаємодії, так і інших методичних принципів проекту, а саме принципу врахування рекомендацій Комітету з питань освіти при Раді Європи та Програми “ Англійська мова для професійного спрямування” (2005).
Стратегічні завдання проекту можуть бути сформульовані наступним чином:
1. Здійснити відчутні зміни в якості навчання ІМПС .
2. Створити науково обґрунтовану й експериментально перевірену базу для наближення навчання ІМПС до європейських вимог у світлі завдань Болонського процесу.
3. На основі розробленої концепції науково-методичного проекту створити гнучку модель навчання ІМПС для бакалаврів, спеціалістів і магістрів.
4. Відповідно до синергетичного підходу, на якому базується проект, постійно підтримувати і розвивати міждисциплінарні зв’язки з профілюючими кафедрами факультетів.
5. Створити умови для креативної самостійної роботи студентів у модулі ІМПС.
Загальнонауковий підхід і методичні принципи проекту є основою діяльності 4-х напрямків, які втілюють наступні робочі міжкафедральні групи:
– група укладання мовного портфеля для бакалаврів, спеціалістів та магістрів різних профілів технічного університету;
– група створення базових, коригуючих і факультативних модулів курсу ІМПС;
– група розробки інструментів контролю вмінь іншомовної мовленнєвої професійно-орієнтованої діяльності студентів технічного університету.
Першим завданням для всіх груп є з’ясування відповідності рівня володіння різними видами мовленнєвої діяльності студентів університету Загальноєвропейським рекомендаціям.
З цією метою на всіх факультетах і на всіх курсах проводиться опитування на основі шкали самооцінки за рівнями Загальноєвропейських рекомендацій. Оброблені результати опитування мають бути подані в Раду проекту на першому тижні листопада.
Запорукою успішної діяльності проекту є практичне втілення принципу міждисциплінарності, тому пропозиції й співпраця колег профілюючих кафедр є дуже бажаними. Засідання Ради проекту відбуватимуться 2-го вівторка кожного місяця о 14:30 в ауд. 617-7.
Dear colleagues, you are welcome!