Ви є тут

Формування науково-технічних програм університету


Світло

У сучасних умовах економічного життя головною тенденцією є глобальна інтеграція як у сфері економіки, так і у сфері науково-технологічній. Це певною мірою стосується й організації науково-дослідної роботи у нас в університеті.

Науковці нашого університету щорічно виконують майже 150 держбюджетних та більш 200 госпдоговірних тем. За такої великої їх кількості й практично нескоординованих дій важко досягати вагомих кінцевих результатів, створювати науково-технічні продукти, які були б конкурентоспроможними на внутрішньому і зовнішньому ринках. Розпорошеність використання насамперед бюджетних коштів, особливо тих, що спрямовані на виконання прикладних розробок, не дозволяє сконцентрувати їх на вирішенні проблем загальнодержавного значення. Тож актуальним є перехід до програмно-цільового формування науково-технічної тематики університету. Для такого переходу існує кілька засад. Насамперед доцільно, враховуючи власний досвід і актуальні для держави напрямки науково-технічних розробок, сформулювати пріоритетні цілі та низку проблем, кожну з яких має вирішувати конкретна програма. Для забезпечення керівництва кожною програмою доцільно сформувати для кожної з них Координаційну раду на чолі з координатором або співкоординаторами – ученими, що мають достатній досвід для такої роботи. Мають бути передбачені річні джерела фінансування проектів кожної з програм; до них належать як бюджетні, так і госпдоговірні можливості фінансування. Конкурси на бюджетне фінансування треба проводити по-новому, з урахуванням фінансування комплексних програм. Формування проблематики, яку доцільно вирішувати в рамках бюджетних тем, затвердження їх технічних завдань і приймання має проводитись за участю координаційних рад. Має бути також визначена орієнтація на очікуваний кінцевий продукт і можливості його продажу в сучасних ринкових умовах.

Ґрунтуючись на цих засадах, на даному етапі визначені як першочергові такі науково-технічні програми університету та їх координатори і співкоординатори: “Енергетика та енергозбереження” (А.В.Праховник, Є.М.Письменний, О.С.Яндульський), “Ресурсозбереження” (М.І.Бобир, Є.М.Панов), “Інформаційні технології” (М.З.Згуровський), “Космічні технології та робототехніка” (А.І.Костюк, О.В.Збруцький), “Екологія” (Я.М.Корнієнко, М.Д.Гомеля, В.А.Свідерський), “Нові матеріали і прилади” (П.І.Лобода, В.Я.Жуйков, Г.С.Тимчик), “Людський фактор в сучасних технологіях” (Н.Д.Панкратова, В.П.Яценко). Наведемо коротко концепції цих програм.

Програма “Енергетика та енергозбереження”. Проекти, які входять до цієї програми, спрямовані на удосконалення існуючих та створення нових технічних рішень генерування енергії та досягнення істотної економії енергоресурсів.

До програми “Енергетика та енергозбереження” вже зараз доцільно включити 16 держбюджетних та 6 госпдоговірних науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт.

В університеті напрацьовані значні результати як з фундаментальних, так і з прикладних досліджень, які вже сьогодні спроможні зробити свій внесок у вирішення проблеми енергозбереження. Програма передбачає впровадження результатів як для енергозбереження в університеті, так і розробку пропозицій загальнодержавного значення. Наведемо декілька конкретних прикладів.

Науковцями НТУУ “КПІ” під керівництвом проф. М.О.Дикого разом з Інститутом теплофізики НАН України та ДП “Зоря-Машпроект” (м. Миколаїв) виконано проект “Водолій”. Паро-газові електростанції на основі газотурбінної технології “Водолій” передбачають виробництво електричної та теплової енергії з використанням принципово нових наукових та технологічних рішень. Це дозволяє поліпшити екологічний стан, збільшити ефективність усього процесу. Перший зразок потужністю 16 МВт впроваджується на Ставищанській газоперекачувальній станції біля Києва. Дослідна експлуатація приводу газоперекачувального агрегату (ГПА) на цій станції підтвердила підвищення ККД з 31 до 42 %, що зменшило втрату природного газу на власні потреби ГПА на 30 %.

Фахівцями теплоенергетичного факультету (наук. кер. проф. Л.О.Кєсова, проф. Є.М.Письменний, проф. Г.М.Любчик) розроблено комплексну програму використання низькокалорійного бурого вугілля для вироблення електро- та теплової енергії. До цієї програми входять такі технології, як підготовка водовугільного палива з бурого вугілля, технологія ступеневого розмелу вугілля; виробництво та випуск обладнання, технологія кріомагнітного очищення вугілля, технологія застосування плазмотронів для термохімічної обробки вугілля та технологія подачі вугільного пилу в котли, переобладнання котлів.

Науково обґрунтовані пропозиції загальнодержавного значення щодо розвитку чорної металургії країни підготовлені нашими вченими під керівництвом члена-кореспондента НАН України Г.Г. Єфименка. Згідно з цією пропозицією в Україні нагальним є створення комплексу з такими етапами: сталеплавильне виробництво – позапічна обробка сталі – безперервний розлив сталі з використанням найбільш сучасних технологій, у тому числі створенням і впровадженням ливарно-прокатних технологій. Цей документ підготовлено на рівні, який дозволяє вже зараз розглянути на засіданні Кабінету Міністрів України питання науково-технічного розвитку чорної металургії і всього гірничо-металургійного комплексу держави.

Під керівництвом проф. А.В.Праховника розроблено стандарт Оптового Ринку Електроенергії (ОРЕ) щодо створення автоматизованої системи комерційного обліку витраченої енергії, створено ряд систем обліку електричної енергії та регулювання споживання, в тому числі для НТУУ “КПІ”.

У перспективі до участі в програмі “Енергетика та енергозбереження” важливо залучити інші підрозділи, в тому числі й факультет біотехнології і біотехніки, який спільно з науковцями ХТФ та інших підрозділів університету долучився б до розробки технології отримання газу з певних видів трав. Останні дослідження китайських учених показали, що існує можливість перетворення на газ вуглецю і водню, які є в траві Spartina gracilis, і отримання таким чином до 2 куб. метрів газу з одного кілограма цієї трави. Тож використання трав України для досягнення цієї мети чекає своїх дослідників. Запрошую до вирішення цієї нагальної для України проблеми науковців університету, в тому числі й молодь.

Програма “Ресурсозбереження”. Проекти, що входять до цієї програми, спрямовані на вирішення проблем підвищення ефективності виробництв різних галузей промисловості за рахунок розробки нових ресурсозберігаючих технологій. До програми сьогодні доцільно включити 25 проектів, які плануються до фінансування у 2006 р. за рахунок державного бюджету, та ряд госпдоговірних тем.

Мета програми полягає в розробці ресурсозберігаючих технологій, які дозволять зменшити витрати дорогої сировини, енергоресурсів, собівартість кінцевих виробів, збільшити довговічність і надійність продукції.

Як приклад, відзначимо, що результати проекту “Виготовлення методом пластичної деформації прецизійних трубчастих виробів із спеціальним профілем внутрішньої поверхні” (керівник розробки проф. В.І.Стеблюк) дозволять зменшити собівартість продукції у 5–6 разів, а довговічність збільшити в 2–3 рази. Результати можуть стати базою для створення устаткування з метою інтенсифікації виготовлення труб, підвищення якості і зниження їх собівартості, що дозволить не тільки відстояти експортні позиції України на світовому ринку труб, але й збільшити експортний потенціал, що особливо актуально з огляду на приєднання в майбутньому України до СОТ.

Програма “Інформаційні технології”. Основне завдання цієї програми – створення технологічних засад інформатизації та телекомунікацій, включаючи проектування та розробку елементної бази, програмно-апаратних платформ, методів та засобів реалізації сучасних суперкомп’ютерних систем, створення пакетних інформаційних мереж інтегрального обслуговування національного та регіонального масштабів, спектрально-ефективних систем широкосмугового радіодоступу “останньої милі”.

Одним із практично важливих результатів цієї програми є вдосконалення університетської інформаційно-телекомунікаційної системи, наповнення її ресурсами, необхідними для успішної діяльності підрозділів нашого університету.

Відзначимо також, що університет є базовим центром комп’ютерної мережі “УРАН”, яка об’єднує сьогодні 60 найбільших університетів і наукових установ держави. Сумарний трафік цієї мережі за останні 5 років збільшився в 50 разів і становить сьогодні близько 1,5 терабайт на місяць. Науковці університету беруть активну участь у реалізації Державної програми “Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці”, яка розроблена за активною участю наших фахівців.

Програма “Космічні технології та робототехніка”. Дослідження з розробки та створення апаратури для космічної техніки проводяться в університеті з середини 80-х років минулого століття. В останні роки цей напрям набув нового розвитку.

Програма включає:

– дослідження динаміки конструкцій космічних апаратів (КА), математичні моделі потужної динаміки корпуса;

– системи терморегулювання КА, розробку сотопанелей і терморегулюючих покриттів, термовакуумні випробування;

– сонячні перетворювачі; системи енергозабезпечення космічних апаратів;

– розробку мікроплатформи нового вагового класу 20 кг та системи орієнтації керування мікросупутників;

– випробування, атестацію, калібрування оптико-електронних приладів дистанційного зондування Землі;

– розробку високопотужних імпульсних джерел коливань на базі суперконденсаторів.

Сьогодні цей напрям фінансується як за рахунок державного бюджету (7 тем), так і за позабюджетні кошти (7 тем).

Виконання програми “Космічні технології та робототехніка” сприяє співпраці НТУУ “КПІ” з Національним космічним агентством України та підприємствами космічної галузі.

Програма “Екологія”. До цієї програми входять проекти, які направлені на вирішення проблем покращання стану навколишнього середовища та зменшення навантаження на довкілля відходами різних галузей народного господарства.

Мета програми полягає в розробці більш екологічно чистих технологій та обладнання, які поліпшать стан навколишнього середовища завдяки заміні традиційних шкідливих способів виробництва чи переробки сировини і різного типу відходів (промислових, сільськогосподарських, побутових), дозволять економити енергоресурси та сировину, поліпшити стан економіки держави.

Як приклад, назвемо проблему створення дистанційно-керованої транспортно-технологічної системи розмінування, яка стала нагальною після Чорнобильської катастрофи і набула ще більшої актуальності після техногенних аварій на об’єктах МО України (зокрема, пожежі в с. Новобогданівка). Тому розробка такої системи (керівник розробки проф. Ю.А.Карпачов) дозволить застосовувати дистанційно-керовані технічні

засоби для роботи в небезпечних умовах: при ліквідації наслідків техногенних аварій та природних катастроф, розмінуванні у важкодоступних місцях без участі людини. В розробках такої техніки зацікавлені Міністерство оборони, Міністерство з надзвичайних ситуацій, Міністерство внутрішніх справ, Служба безпеки України, державне підприємство ЧАЕС та ін.

Програма “Нові матеріали та прилади”. Сьогодні до цієї програми входить 19 проектів, що плануються до фінансування у 2006 р. за рахунок державного бюджету, та ряд госпдоговірних тем.

Мета програми полягає в розробці нових речовин, матеріалів, приладів, продукції для різних галузей промисловості. Виконання проектів цієї програми дозволить отримати важливі для практики результати.

Програма “Людський фактор в сучасних технологіях”. Мета програми полягає в дослідженні впливу економічних та правових перетворень у державі на розвиток соціуму (соціального життя народу) та відпрацювання пропозицій, рекомендацій органам державного управління, відомствам, громадським організаціям щодо доцільності (наслідків) рішень, що приймаються.

Опитування, аналіз, дослідження громадської думки щодо стану вирішення соціальних питань населення (соціальних груп), залежність цих питань від правових та економічних рішень органів управління державою. Висвітлення результатів досліджень в засобах масової інформації та надання відповідних рекомендацій, правових пропозицій щодо соціального розвитку як окремих соціальних груп (робітників, селян, інтелігенції, студентів тощо), так і народу України в цілому.

Виконання цієї програми передбачає залучення до активної наукової діяльності вчених наших гуманітарних факультетів і наукових підрозділів.

Набутий досвід виконання комплексних робіт в інтересах органів управління державою, її інтересів щодо енерго- та ресурсонезалежності, захисту інформаційного простору України дозволяє підтвердити, що наш університет міг би взяти на себе науково-технічний супровід таких проблем: розвиток чорної металургії, проектування та розробка захищених інформаційних мереж з комплексною системою захисту інформації, розробка систем енергозбереження, системний аналіз та управління інтелектуальними системами прийняття рішень тощо.

Автор: М.Ю.Ільченко, проректор з наукової роботи

x

Електронний кампус

Інформаційні ресурси

Викладачі КПІ

GitHub репозиторій