Музейна справа в КПІ має давню історію. Окрім зоологічного музею сільськогосподарського відділення, ще 1 лютого 1902 року в КПІ було відкрито Інженерний, яким опікувався Інженерний гурток.
У 1905 р. було створено Музейну комісію Інженерного музею КПІ, яку очолив Євген Оскарович Патон. Він завідував Інженерним музеєм майже сім років – з 7 вересня 1905 р. по 31 травня 1912 р. За цей час музей було переведено до більшого приміщення, він істотно поповнився експонатами, особливо зразками будівельних матеріалів, моделями вузлів дерев’яних мостів та ін. У 1910 р., за клопотанням Є.О. Патона, Інженерний музей був переведений до просторої актової зали інституту, де він знаходився до серпня 1914 р. На жаль, від тих часів залишились тільки згадки. Спочатку була пожежа в актовій залі, яка знищила частину експонатів, а що вціліло – пропало в наступні буремні роки.
У подальшому на долю КПІ, як і всієї країни, випало багато випробувань, а тому пройшло чимало часу, перш ніж в КПІ знову повернулись до питання про музейну справу. 29 грудня 1963 року було засновано музей історії КПІ – спочатку як навчальну лабораторію кафедри історії КПРС, а з 10 березня 1980 року музею було надано самостійний статус. З 1991 по 2001 рр. директором цього музею була ентузіаст музейної справи А.В. Кульчицька. А 27 лютого 2002 р. розпорядженням ректора музей історії КПІ став структурним підрозділом Державного політехнічного музею, відкритого при НТУУ “КПІ” 11 вересня 1998 року. Музей історії КПІ розміщувався в першому корпусі, однак у зв’язку з переплануванням приміщень та необхідністю компактної локалізації всього музейного комплексу керівництвом було прийнято рішення про його перебазування в заново відремонтоване приміщення.
Завдяки увазі керівництва НТУУ “КПІ”, особливо ректора М.З. Згуровського та проректора з наукової роботи М.Ю. Ільченка, музейна справа в університеті продовжує розвиватися. До 60-річчя Великої Перемоги в Державному політехнічному музеї було відкрито експозицію стрілецької зброї, недавно біля будинку музею став Т-34 – знаменитий танк часів Великої Вітчизняної війни. Ведуться ремонтні роботи в колишньому ливарному цеху, завдяки чому значно розширяться експозиційні площі Державного політехнічного музею. Ректором прийнято рішення про передачу музею історичної будівлі – “збірочної літаків”, побудованої ще в 1915 році за проектом Андрія Касьяненка для складання перших українських літаків.
А ось ремонт приміщення для музею історії КПІ вже завершується. Це прекрасна зала майже в 200 кв. м у шостому корпусі, де розташований Державний політехнічний музей. Сьогодні його працівники заклопотані тим, щоб покращити й розширити експозицію з історії КПІ, зробити її справді гідною нашого знаменитого вузу. Звісно, ми зробимо все, що від нас залежить. Але цілком задовільний результат можемо отримати лише за активного сприяння всіх, кому не байдужа наша славетна історія. Тому ми звертаємося до співробітників університету з проханням допомогти у виявленні експонатів, які б більш повно та наочно її ілюстрували. Конче потрібні документи, фотографії, особливо дореволюційного, довоєнного та повоєнного часу, а перш за все речові експонати, що висвітлюють нашу історію й пов’язані із знаменними подіями, видатними вченими та їх досягненнями, з відомими випускниками університету.
Ми впевнені, що на багатьох кафедрах університету збереглися раритетні предмети, які вже втратили свою матеріальну цінність, але обов’язково повинні бути збережені як наукові, культурні та історичні пам’ятки. Вони могли б поповнити не лише експозицію музею історії КПІ, але й тематичні експозиції Державного політехнічного музею. Формально це зробити не складно. Треба лише узгодити з нами, а далі, за словами начальника департаменту економіки та фінансів університету Л.Г. Субботіної, при їх списанні як матеріальних цінностей в акті необхідно вказати, що вони підлягають не знищенню, а передачі Державному політехнічному музею. Зробіть це! Наступні покоління будуть вдячні вам за збереження історичної пам’яті, наукового та технічного доробку наших попередників.