У газеті "Київський Політехнік" (№2 від 25 січня 2018 р.) опубліковано матеріал "Міжнародний успіх винахідників з ФЕЛ", який містить низку неточностей. Мова йде про заявку PCT № WO2017203029 (A1) "Пристрій і спосіб для змінної електричної комутації елементів, розташованих на підкладці", яка подана Технічним університетом м. Дрезден (Німеччина) і співавторами якої є від цього університету професор Хеннінг Хойер та аспірант Ірина Пацьора, а від ФЕЛ КПІ ім. Ігоря Сікорського – професор Борис Циганок, доцент Дмитро Татарчук та асистент Остап Олійник. У статті наголошується, що це міжнародний патент, який зареєстровано у 120 країнах світу. Насправді ж, це не зовсім так. Це тільки міжнародна заявка, яка подана за процедурою PCT (Patent Cooperation Treatment) і складається з трьох технічних рішень, які були запатентовані в Україні, причому власником патентів на них є КПІ ім. Ігоря Сікорського. За процедурою РСТ, тільки через 30 місяців міжнародної фази з дати подання PCT заявки почнеться входження в національні фази протягом часу, визначеного законодавством країн, що зазначені у заявці, з певною оплатою та оформленням відповідних документів. Це складний, довготривалий та дорогий процес, який, можливо, і закінчиться отриманням Технічним університетом Дрездена міжнародного патенту якої-небудь (або декількох) із 120 країн світу.
Ця РСТ-заявка стала можливою завдяки науково-дослідній роботі, яку виконував молодий учений ФЕЛ О.О.Олійник спільно з Технічним університетом м.Дрезден у рамках отриманого гранту на реалізацію міжнародного проекту "Збільшення числа внутрішніх зв'язків в електронних структурах з використанням динамічних неоднорідностей". У процесі виконання цієї роботи отримано патент України № 104297 "Пристрій для багатофункціонального використання SIM-компонентів" (автори: Б.А. Циганок, А.В. Власюк, О.О. Олійник).
Подання цієї РСТ-заявки є фактом прикрим, бо технічні рішення працівників університету, що охороняються патентами України, виданими на ім'я університету, патентуються в інших країнах на ім'я інших юридичних осіб. Це той випадок, коли винахідники як власники немайнового права на об'єкти права інтелектуальної власності (ОПІВ) віддали майнове право, яке належить спільно нашому університету та авторам, у власність іншої юридичної особи для оформлення міжнародних патентів. Внаслідок таких дій співробітники ФЕЛ проф. Б.А. Циганок, доц. Д.Д. Татарчук та асист. О.О. Олійник свідомо чи несвідомо ошукали наш університет, оскільки його частку майнової власності використано іншим, закордонним навчальним закладом. Автори мали б звернутися до відділу з питань інтелектуальної власності та комерціалізації наукових розробок і вчинити дії згідно з визначеною процедурою, відповідно до якої надається право передавати інтелектуальну власність іншим особам. Однак вийшло так, що наші співробітники подарували Технічному університету Дрездена запатентовані в Україні технічні рішення, які належать КПІ ім. Ігоря Сікорського, без дозволу на це власника трьох патентів і без укладення відповідних договорів. Тим самим вони завдали університету моральної і матеріальної шкоди. Це є порушенням чинного законодавства України у сфері інтелектуальної власності й "Положення про організацію роботи з об'єктами права інтелектуальної власності в Національному технічному університеті України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського", затвердженого наказом ректора від 25.04.2017р. № 2-88. Понад те, у розділі 7 "Майнові права інтелектуальної власності на об'єкти права інтелектуальної власності" контракту, який підписують науково-педагогічні працівники при оформленні на роботу в КПІ, зазначено, що порядок регулювання відносин між Роботодавцем і Працівником щодо об'єктів права інтелектуальної власності визначено "Положенням про об'єкти права інтелектуальної власності, що створені в НТУУ "КПІ", яке мусять виконувати всі працівники КПІ ім. Ігоря Сікорського, про що вони розписуються у відповідному контракті.
Водночас відмітимо, що в університеті мають місце й позитивні приклади, коли працівники КПІ ім. Ігоря Сікорського – власники патентів, створених у порядку власної ініціативи, передають право власності на ОПІВ університету з метою їх подальшої комерціалізації, зокрема й для укладання ліцензійних договорів. До таких прикладів відноситься низка ОПІВ, що були передані університету проф. О.Ф. Луговським (ММІ), проф. Л.О. Уривським (ІТС), доц. О.О. Подоляном. (ПБФ). І саме таку позитивну практику передачі ОПІВ ми маємо продовжити.