Ви є тут

Студентка ФЛ Ніна Цубера перемогла в конкурсі з української мови


Ніна Цубера

Названо переможців міського етапу ХVІІІ Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика, який щороку збирає кращих учнів, студентів, курсантів військових училищ на свято української словесності. І це не просто конкурс, це подія, яка об'єднує націю навколо мови. Ініціатором та фундатором конкурсу є Міжнародний благодійний фонд "Ліга українських меценатів", першим президентом якого і був відомий громадський діяч, бізнесмен і благодійник з Канади Петро Яцик.

У конкурсі беруть участь щороку понад 5 мільйонів учнів та студентів. "Згуртувавши кращі сили освітянської громадськості, ми робимо те, що має робити держава. Це називається національним будівництвом. Міцна держава – це не лише Збройні сили, спецслужби, структури влади, а й свідома нація, сильна своїм духом. Ми знаємо: самим конкурсом не вирішимо докорінно проблему неповноцінного фінансування державної мови в Україні. Але ми подаємо приклад того, як подібними динамічними ідеями можна залучати всі свідомі українські сили на фронт національного будівництва", – сказав в одному з інтерв'ю президент "Ліги українських меценатів" В. Загорій. 

Стати переможцем такого масштабного конкурсу – престижно і відповідально водночас. Випробування проходять у декілька етапів, зокрема університетський етап у нашому виші збігається символічно з Днем української писемності та мови – 9 листопада.

Ніна Цубера, студентка групи ЛА-73 факультету лінгвістики,  стала переможницею олімпіади з української мови в університеті, а пізніше виграла і міський етап серед студентів гуманітарних факультетів вищих навчальних закладів, стала найкращою серед студентів столиці. Її перемога – це ще один крок до самовдосконалення і до мрії.

"Моя закоханість в  українську мову не випадкова, оскільки я виросла в родині філологів, де завжди шанували рідне слово, добре знали традиції, класичну українську літературу, цікавилися українським мистецтвом, культурою в цілому, – розповідає Ніна. – Батьки рано навчили мене читати і писати, у чотири роки. Моїм шкільним учителем української мови була бабуся, яка увесь свій вільний час віддавала моєму вихованню.

З початкових класів я брала участь у предметних олімпіадах та конкурсах, на яких займала призові місця. У школі завжди була активною, у класі – лідером. Обирати майбутню професію було легко, з дитинства знала, що це буде мовознавство, а в 14 вирішила остаточно, що стану перекладачем.

Моя  мета – бути гордістю для своїх батьків.  Я завжди намагаюся самовдосконалюватися, тому кожен конкурс – це виклик бути кращою.

При  виборі навчального закладу гостро постало питання не тільки вибору самого вишу, а й вибору міста, оскільки моє рідне містечко Рахів занадто маленьке (хоч і географічний центр Європи!), і тут складно розраховувати на професійне зростання. Тож сумнівів не було – одразу обрала Київ. Чому саме Київ? Вважаю, що це місто, яке дає безліч перспектив і можливостей для саморозвитку. Проїхати півкраїни задля свого щасливого майбутнього – знову-таки виклик. Чесно кажучи, КПІ ім. Ігоря Сікорського обрала зовсім випадково, але ні на хвилину не пошкодувала про свій вибір. Це ВНЗ, який справді дбає про своїх студентів".

А. Нечипоренко, доц. кафедри української мови, літератури та культури ФЛ

x

Електронний кампус

Інформаційні ресурси

Викладачі КПІ

GitHub репозиторій