20 березня КПІ ім. Ігоря Сікорського відвідав Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман.

Його супроводжували Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич, перший заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти, голова підкомітету з питань вищої освіти Олександр Співаковський, відповідальні співробітники Кабінету Міністрів України та центральних органів виконавчої влади.

Візит розпочався з покладання квітів до стенду зі світлинами студентів, співробітників і випускників університету, які віддали свої життя за незалежність нашої Батьківщини під час Революції Гідності та в неоголошеній війні на Донбасі.

Після короткої екскурсії по університету та відвідування Державного політехнічного музею КПІ Прем'єр-міністр перейшов до зали Центру інноваційного підприємництва, де оглянув виставку стартапів, створених в Інноваційному середовищі «Sikorsky Challenge», і поспілкувався з їхніми авторами. Тут було представлено майже тридцять інноваційних розробок за різними напрямами: космос і авіація, військово-промисловий комплекс, кібербезпека, освіта, водоочищення та водопідготовка, інформаційні технології, енергетика, транспорт тощо. Ці проекти стали наочною демонстрацією ефективності обраної в КПІ ім. Ігоря Сікорського моделі організації взаємодії освіти, науки та бізнесу. Пояснення щодо особливостей окремих розробок давали ректор КПІ ім. Ігоря Сікорського академік НАН України Михайло Згуровський, проректор з наукової роботи академік НАН України Михайло Ільченко та, звісно, їхні автори. Додатковим свідченням ефективності політики зближення науково-конструкторських колективів і бізнес-структур, які працюють у сфері реальної економіки, стали проекти, що реалізуються та впроваджуються, або й вже впроваджені у виробництво підприємствами «Укроборонпрому» і Державного космічного агентства України, що входять до складу Інноваційно-виробничої платформи «Київська політехніка».

Докладну інформацію про організацію інноваційної діяльності в КПІ ім. Ігоря Сікорського дав Михайло Згуровський у доповіді «КПІ ім. Ігоря Сікорського як модель високотехнологічної економіки України» під час обговорення з представниками влади, промисловості, бізнесу та авторами інноваційних розробок механізмів пришвидшення інноваційного розвитку економіки нашої держави. «Мета нашого інноваційного середовища полягає в тому, щоб об’єднати таланти та ідеї, яких у нас в країні багато, з можливостями високотехнологічного бізнесу та залучити до цієї співпраці капітал, здебільшого приватний, за координуючої ролі влади», – наголосив він у своєму виступі. І додав, що, відповідно до даних Форсайту економіки України, виконаного в університеті, за умови впровадження такої моделі по всій країні до 2025 року Україна могла б підняти високотехнологічний експорт від нинішніх 3,5% до 20%, що, в свою чергу, дозволило б значно (в рази!) збільшити його внесок у ВВП країні. Завершив свій виступ ректор переліком проблем, які гальмують діяльність інноваційних структур і розвиток економіки, й вирішення яких залежить від рішень влади. Це, насамперед, зарегульованість процедур створення та закриття стартап-компаній – їх необхідно спростити. Це також застарілі принципи державного фінансування фундаментальної науки та пошукових досліджень – вони потребують змін, що враховуватимуть реальну віддачу він таких вкладень, тощо.

Володимир Гройсман свій виступ розпочав із зауваження, що дуже добре, що участь у зустрічі беруть представники всіх тих інституцій та структур, які можуть впливати на прийняття необхідних для країни рішень і забезпечувати їхню успішну реалізацію. «Ми маємо побудувати по-справжньому міцну, сучасну державу. Основою цієї держави має бути сучасна, розвинена національна економіка, – підкреслив він. – І ми ніколи в житті не зможемо забезпечити якісного прориву без належної підтримки і створення можливостей для розвитку науки та інновацій всередині нашої країни». Він також зупинився на причинах стримування розвитку економіки. Однією з найголовніших з них, на його переконання, є зарегульованість усіх сфер життя. «Ми маємо бути мобільнішими. Час має важливе значення!», – сказав Голова Кабінету Міністрів. Для того, щоб забезпечити необхідні передумови для пришвидшення розвитку науки і технологій, Уряд створює нові майданчики для прийняття відповідних рішень – Національну Раду з питань розвитку науки і технологій, Раду з питань розвитку інноваційних технологій, Фонд підтримки стартапів – та фінансові механізми підтримки інновацій. І це, за словами Прем’єр-міністра, лише початок. Говорив він і про необхідність внесення змін у систему фінансування науки. Проте, з його точки зору, запропонувати відповідні зміни до неї без участі самих науковців неможливо. Тож Глава Уряду ініціював скликання Ради науки та технологій, на якій слід обговорити перехід української науки від моделі утримання до інвестицій у розвиток.

«Ми зацікавлені у розвитку економіки. Без вас, без науки, без інновацій це зробити неможливо. Ємність цієї сфери дуже висока. Я готовий максимально швидко приймати системні рішення, щоб розвивалася конкуренція, й всі мали рівні можливості для отримання підтримки держави. В мене є на це політична воля», – наголосив Володимир Гройсман.

На фото: Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич, заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти Олександр Співаковський, Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман і ректор КПІ ім. Ігоря Сікорського Михайло Згуровський біля одного зі стендів виставки

Дата події