На початку листопада на сайті Радіо Свобода було розміщено статтю "Українська мова і подвійна мораль у КПІ імені Сікорського". Матеріал цей, з нашої точки зору, вельми упереджено трактує питання переходу університету на українську мову викладання і виконання колективом вимог законодавства про декомунізацію. Тож на адресу керівника Київського бюро Радіо Свобода Інни Кузнецової було надіслано листа з проханням спростувати викладену на сайті інформацію. Оскільки звинувачення, що їх висунуто в статті, стосуються усього колективу університету, публікуємо цей лист для загального ознайомлення.
Головному редактору Київського бюро Радіо Свобода
п. Інні Кузнецовій
Шановна п. Інно!
Керівництво Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" висловлює Вам свою глибоку повагу. Ми завжди уважно стежимо за передачами та публікаціями в Інтернеті Радіо Свобода й вважаємо цей ресурс одним із найоб'єктивніших електронних засобів масової інформації, доступних для українського слухача і читача. Тим більш прикрою для усього колективу нашого університету видалася публікація "Українська мова і подвійна мораль у КПІ імені Сікорського", розміщена на сайті Радіо Свобода 8 листопада цього року. І не тому, що в ній КПІ ім. Ігоря Сікорського було піддано критиці: наш університет є демократичною інституцією, тож критику сприймає позитивно. Втім лише тоді, коли ця критика є об'єктивною. Але цього разу, на жаль, про об'єктивність годі й казати. З першого і до останнього абзацу факти, викладені авторами, або повністю не відповідають дійсності, або викривляють її до невпізнанності. Але все по порядку.
Почнемо з ілюстрацій до публікації. Насправді це зображення, що їх уже два роки не можна побачити в КПІ. Це розписи коридорів енергокрила корпусу №1. Точніше, один із фрагментів розписів, присвячених історії енергетики. На них зображені великі вчені, які зробили вагомий внесок у розвиток фізики та енергетики. Робилися вони в 70-х роках минулого століття. Фрагмент з фігурою Леніна було присвячено Плану ГОЕЛРО. Після набуття чинності в 2015 році законів про декомунізацію, цей фрагмент було закрито спеціальним екраном. Тож нині побачити його неможливо. Розписи не збито зі стіни тому, що це – справжні артефакти минулого і місце їм у Музеї тоталітарного мистецтва, який давно вже планується створити в Києві. Тоді цю фреску можна буде перенести туди. Тож такий ілюстративний ряд – це справжня дифамація з боку авторів.
Щодо Радіо КПІ. Насправді це не FM-станція, як стверджують автори публікації, а мовник, який поширює свої передачі в проводовій мережі закритого типу. Працюють там самі студенти. Там є доволі багато програм, не лише музичних, але й культурологічних, присвячених перебігу життя в університеті, та інших. Це україномовні програми, тому стверджувати, "що у позанавчальному житті "країни НТУУ КПІ" державна мова геть відсутня", як це роблять автори статті, геть неправильно. Понад те, редакція дотримується вимог ст. 9 Закону "Про телебачення і радіомовлення" в частині здійснення радіомовлення державною мовою в обсязі не менше 60% від добового обсягу мовлення. Хоча, зауважу, згідно зі ст. 2 цього ж Закону його норми на роботу проводових мереж закритого типу, якою є Радіо КПІ, не поширюються. Щоправда, при вирішенні питань контенту студенти керуються своїми смаковими уподобаннями, часто-густо не зовсім досконалими. Тож проблема існує, ми про неї знаємо і намагаємося вирішити. Але не запроваджуючи жорстку цензуру, а організовуючи навчання ведучих та диск-жокеїв.
Не можемо не зауважити, що виховання патріотизму не обмежується лише мовою. Це ще й і реальні вчинки викладачів, співробітників і студентів. Яскравою ілюстрацією того, як обстоять справи з цим у КПІ ім. Ігоря Сікорського, є те, що десять наших студентів, співробітників і випускників віддали свої життя у війні за незалежність і суверенітет України у 2014–2017 роках. Троє з них посмертно удостоєні звання Героя України. Більшість з них були добровольцями…
Про мову викладання. У КПІ ім. Ігоря Сікорського процес переходу на викладання українською мовою давно завершено, і викладання в університеті здійснюється українською мовою. Понад те, саме КПІ свого часу зробив, можливо, найбільший з усіх технічних вишів внесок у переведення вищої технічної освіти на українську мову викладання. Адже на початку 90-х років минулого століття ми не мали ані навчально-методичної, ані термінологічної бази для читання технічних наук українською. На нашій базі було створено науково-термінологічну комісію. Саме в нас творилася ця навчально-методична база українською мовою, якою нині користуються наші колеги в інших технічних університетах. Викладачі КПІ видають підручники лише українською або англійською мовами (у нас 250 курсів читаються англійською). Зауважимо, що тільки за останні 5 років науковці КПІ ім. Ігоря Сікорського написали і видали в нашому університетському видавництві понад 250 підручників.
Що ж до твердження, буцімто начальник навчально-методичного відділу взагалі не володіє державною мовою, то воно не відповідає дійсності. Річ у тім, що до кола його обов'язків входить підготовка методичних документів, які в КПІ ім. Ігоря Сікорського видаються виключно українською мовою. Тож у своїй професійній діяльності він використовує державну мову, а в особистому спілкуванні є двомовним.
Щодо навчання іноземних студентів. Нині воно проводиться трьома мовами: англійською, українською і російською. Вибір мови здійснюється самими студентами-іноземцями. Сьогодні російською навчається лише близько 30% з них. Поступово здійснюється переведення такого навчання на англійську як єдину мову викладання для іноземних студентів. І вже тепер 50% слухачів підготовчих курсів навчаються англійською.
Ну і наостанок. У КПІ ще в дев'яностих роках минулого століття було створено всі умови для переходу на викладання українською мовою. Ключову роль у цьому процесі відіграла кафедра української мови, літератури та культури. Та кафедра, на якій до травня місяця цього року на чверть ставки працювала Ірина Костенко – одна з авторок статті. Тому вона про все це знає не з чуток і, коли вона в нас працювала, мовна ситуація в університеті її цілком влаштовувала. Однак у травні завершився термін дії її контракту, і кафедра за результатами професійної діяльності не рекомендувала її обрання на новий термін. Тому, на наш погляд, рядки, які вона написала про наш університет, певною мірою продиктовано особистою образою. І ця стаття – це один із способів звести рахунки, тим більше, що готувалася вона не на початку листопада, а ще влітку, невдовзі після її звільнення. Тому, якщо говорити про "подвійну мораль", то не слід оминати й цього факту. Понад те, якщо звернутися до Професійного Кодексу журналістів РВЄ/РС, витяги з якого розміщено на сайті Радіо Свобода, то мотиви автора не відповідають вимогам щонайменше двох їх розділів – "Безсторонність" та "Етика".
З огляду на викладене, просимо, додатково перевіривши вищезгадані факти, спростувати публікацію "Українська мова і подвійна мораль у КПІ імені Сікорського" на сайті Радіо Свобода, вилучити її з Ваших інформаційних ресурсів та вибачитися перед багатотисячним колективом київських політехніків.
З повагою до Вас і очолюваного Вами колективу журналістів,