Ви є тут

Курс – на глибоку інтернаціоналізацію університету. Зі звіту проректора з міжнародних зв'язків С.І. Сидоренка про роботу в 2016 р.


Середні питомі показники міжнародної діяльності першої та останньої десяток кафедр, 2016 р.

Посилення міжнародної компоненти в діяльності Національного технічного університету України  "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" залишається пріоритетним завданням у роботі департаменту міжнародного співробітництва (ДМС). Нестабільність у країні вплинула й на розвиток міжнародної діяльності університету: на обсяг наших міжнародних контактів, на прийом іноземних громадян на навчання, на низку інших складових. Та робота ДМС, як і всього університету, спрямована на розширення досліджень і поглиблення технологій навчання для підготовки фахівців, конкурентоспроможних на світових ринках праці; реформування діяльності за моделлю сучасного технічного університету лідерського типу, набуття репутації високорейтингового університету за міжнародно визнаними критеріями і забезпечення – в результаті – зростання його економічних показників. Що ж зроблено у минулому році?

Інфраструктурні міжнародні проекти

Спільно з центральними управлінськими структурами та підрозділами університету в ДМС працювали над розвитком інфраструктурних міжнародних проектів, спрямованих на організаційно-управлінську перебудову системи менеджменту міжнародної сфери університету, у т.ч. зовнішньоекономічної діяльності.

Щоб наблизити організацію нашої міжнародної діяльності до моделей, за якими діють провідні університети світу, ми "запустили" проекти по структурно-організаційній перебудові системи менеджменту міжнародної сфери: за програмою Британської Ради розвитку лідерського потенціалу університетів України – проекти "Забезпечення якості інженерної освіти" та "Англійська мова для університетів"; проекти програми Erasmus+ – "Гарантії якості вищої технічної освіти для країн Східного партнерства" за участю консорціуму університетів Португалії, Італії, Польщі, Грузії, Азербайджану, України та "Зовнішньоекономічна діяльність як ресурс поглиблення інтернаціоналізації університету".

Міжнародні переговори

Також важливими є результати наших міжнародних перемовин за новими змістовними спрямуваннями (в освіті, науці, інноватиці). На зустрічі ректорів технічних університетів Польщі й України в рамках круглого столу "Поєднання освіти, науки та інновацій" було визначено основні напрями співпраці між технічними університетами наших країн. Перспективні "сприятливі коридори" були закладені й в інших наших переговорах – з послами 18 країн (Естонії, Індії, Іраку, Ірану, Канади, Республіки Корея, Кувейту, Латвії, Молдови, ПАР, Польщі, Португалії, Республіки Сингапур, Сьєрра Леоне, Республіки Туркменістан, Республіки Узбекистан, Франції, Японії) та 113 делегаціями інших країн.

Відбулися і перемовини у сфері забезпечення ядерної безпеки світу. В тому числі під час міжнародно визнаної ініціативи до 30-річчя Чорнобильської катастрофи,  коли за участю 34 країн світу в КПІ ім. Ігоря Сікорського відбувся міжнародний форум "Уроки Чорнобиля для ядерної безпеки світу".

Напередодні форуму – за участю делегацій Міненергетики США, Посольства США, МОН України – відбувся круглий стіл "Ризики та сучасні тренди глобальної ядерної безпеки", який – як і Парламентські слухання у Верховній Раді України – підтримав створення в Україні нової освітньої платформи у сфері фізичної ядерної безпеки і лідерські позиції в цій справі саме нашого університету. Визнання з боку США провідної ролі КПІ ім. Ігоря Сікорського у формуванні національної освітньої платформи України в цій сфері знайшло відображення в гранті Уряду США на перепідготовку 7 спеціалістів ТЕФ.

Співпраця з транснаціональними компаніями

Закладено нову модель співпраці з транснаціональними компаніями "Boeing" та "Прогрестех", в основі якої – цільова підготовка нового покоління фахівців міжнародного класу за навчальними програмами, розробленими за участю "Боїнгу" і "Прогрестех", її інтеграція з науковою роботою студентів задля створення технологій, затребуваних на глобальних ринках.

Аналогічні підходи демонструють й інші факультети та інститути: ТЕФ, ІТС, РТФ, ФЕЛ, ФТІ, ФІОТ – з корпорацією Huawei (КНР);  ХТФ – з компаніями Dow Chemical (США) та ВанЛі (КНР); ФІОТ – з Netcracker (США); ФАКС з Jeppessen (США); ВПІ – з Гейдельберг (ФРН); ІПСА, ФПМ, ФІОТ – із "EpamSystems" (США); ІФФ – з РИГАКУ (Японія); ФТІ – з Microsoft та Intel (США). І кількість таких прикладів зростає.

Нові маркетингові стратегії і плани міжнародної співпраці

В університеті продовжують розвиватися нові маркетингові стратегії і плани міжнародної співпраці. Одна з них – пошук напрямів, за якими факультети, інститути і кафедри можуть запропонувати свої освітні і науково-технічні сервіси і на цій основі здійснювати вихід із пропозиціями до провідних компаній світу. Тому департамент міжнародного співробітництва ініціює переговори з транснаціональними компаніями.

Ця, за версією FORBES 2000 (2016 р.), інформація міститься у 14-му випуску бюлетеня з питань зовнішньоекономічної діяльності. Розроблено й інші маркетингові пропозиції ДМС щодо виходу на нові освітні ринки, які розміщено на сайтах департаменту: www.icd.kpi.ua, www.forea.kpi.ua. За цими пропозиціями ми працювали із Індією, Єгиптом, Туреччиною, Китаєм, Нігерією.

Співпраця з профільними департаментами та підрозділами

Ми активно співпрацюємо з профільними департаментами та підрозділами університету. З департаментом навчальної роботи вирішувалось завдання наближення кафедр до міжнародної експертизи та акредитації спеціальностей. У структурі Асоціації ректорів вищих технічних навчальних закладів України організовано Центр з питань гарантій якості вищої технічної освіти, який у листопаді 2016 р. було прийнято до складу ENAEE (Європейської мережі з акредитації інженерної освіти). Таким чином створено структурно-організаційні основи для міжнародної акредитації наших навчальних програм за європейськими стандартами.

На реформування змісту й організації навчального процесу відповідно до стандартів європейської зони вищої освіти були спрямовані 4 проекти підвищення потенціалу вищої школи від Erasmus+, KA2 (партнери ФПМ, ІПСА, ХТФ, ФІОТ),  6 проектів TEMPUS (партнери ФАКС, ФІОТ, ФЕЛ, ІСЗЗІ, ФПМ) та 3 проекти EURASIA (партнери ІЕЕ, ФМФ, ХТФ).

У взаємодії з департаментом навчально-виховної роботи забезпечуємо виконання 15 програм "Подвійний диплом" з університетами 10 країн: Німеччини – 4 (ФЕЛ, ІТС, ФІОТ, ЗФ, ММІ, ІФФ); Франції – 3 (ФМФ, ХТФ, ФММ, ФІОТ, ФТІ, ІПСА, ФПМ, ФЛ, ПБФ); Кореї – 1 (ІЕЕ, ФБМІ); Болгарії – 1 (ФІОТ); Бразилії – 1 (ЗФ); Чехії – 1 (ФІОТ); Словаччини – 1 (ДНВР); Німеччини/Польщі – 1 (ММІ, ФЕА); Литви – 1; Казахстану – 1 (ТЕФ). Збільшено до 30 участь КПІ ім. Ігоря Сікорського у проектах Erasmus+ (категорії К1 – мобільність). Також маємо позитивну динаміку міжнародної студентської мобільності: у 2016 році 210 наших студентів виїжджали на навчання за проектами Erasmus+.

З департаментом науки та інноватики і його підрозділами продовжено серію традиційних наукових конференцій з представництвом Польської академії наук: "Відновлювана енергетика та енергоефективність у XXI столітті"; "Чиста вода. Фундаментальні, прикладні та промислові аспекти"; "Держава та глобальні соціальні зміни".

Діють два національних контактних пункти програми ЄС "Горизонт 2020" за напрямами "Інформаційні технології" і "Клімат та використання ресурсів". Проводились інформаційні дні, круглі столи "Відверто про "Горизонт 2020" на 7 факультетах (РТФ, ФММ, ЗФ, ФПМ, ФЕА, ФСП, ФІОТ). За мережевими технологіями розпочато пряму методичну й організаційну взаємодію із 220 докторами наук КПІ ім. Ігоря Сікорського, щоб посилити їх інтерес до міжнародних проектів.

Усе це дало позитивні результати: кількість міжнародних проектів у 2016 р. зросла на 25% – до 165. У 2016 р. ми виграли нові проекти за програмами Євросоюзу, Євразії, НАТО, Британської Ради, Польської академії наук та ін. У 2016 р. діяли 4 проекти 7-ї РП ЄС (в ІПСА, ФБМІ, ФЕА, ФТІ), 3 проекти програми "Горизонт 2020" (в ІТС, ФММ, ФПМ, ФБТ), 4 проекти НАТО (ІПСА, РТФ, ІФФ). За кількістю міжнародних проектів КПІ ім. Ігоря Сікорського утримує лідерські позиції серед університетів України.

 Із поданих тринадцятьма факультетами 30 проектних заявок до "Горизонт 2020" ми виграли 13%, що майже вдвічі вище, ніж у середньому по всіх проектах, що подаються для участі в "Горизонт 2020". На 2017 р. подано ще 15 проектних пропозицій до програми Erasmus+, KA2  (підвищення потенціалу вищої школи).

У взаємодії з департаментами перспективного розвитку та адміністративно-господарської роботи ДМС забезпечував протокольну підтримку і супровід їх міжнародних складових.

З департаментом економіки і фінансів, юридичним управлінням та управлінням справами – відповідно до Концепції розвитку зовнішньоекономічної діяльності, затвердженої Вченою радою в 2016 році, – зроблено багато нового і корисного. На допомогу в розгортанні зовнішньоекономічної діяльності підрозділів видано 10 Інформаційних бюлетенів з аналізом міжнародних ринків освітніх послуг у регіонах світу; розроблено ліцензійні угоди щодо порядку виплати винагороди за використання бренду КПІ в розмірі 15%; вперше для університетів України сформовано модель міжнародного експорту освітніх послуг українським ВНЗ за схемою франчайзингу, яка закріплена як право КПІ ім. Ігоря Сікорського на об'єкт інтелектуальної власності (свідоцтво від 26.02.2016 р. №64193).

Для підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності започатковано адміністрування міжнародних пропозицій за критеріями їх інвестиційної привабливості для університету. Із 27 проаналізованих – вісім було відхилено як неперспективні, решта визнані інвестиційно привабливими і підтримані. Ця робота в IV кварталі 2016 р. принесла на рахунки університету більше 50 тисяч гривень.

Уперше здійснено поглиблений моніторинг кількісних складових зовнішньоекономічної діяльності. За попередніми оцінками, надходження від усіх видів зовнішньоекономічної діяльності в 2016 р., включаючи індивідуальні гранти, участь у міжнародних конференціях тощо, збільшилися до 11% від запланованого на 2016 р. бюджету університету. Об'єктивно це зумовлено економічними реаліями, коли розвиток університету за рахунок зовнішніх джерел стає затребуваним і можливим  більшою мірою, ніж це було в минулому.

Позитивні оцінки міжнародної діяльності

КПІ ім. Ігоря Сікорського представлений у більшості вагомих світових рейтингів університетів. У рейтингу QS університетів країн Східної Європи і Центральної Азії наш університет посідає друге місце серед університетів України. Підтверджено лідерські позиції й у вітчизняному рейтингу "Топ-200", в якому за міжнародною складовою КПІ ім. Ігоря Сікорського посідає перші місця протягом 10 років його проведення.

Як позитивні можуть бути представлені здобутки підрозділів, учених і студентів університету. Факультети й інститути, які добре проявили себе:

  • у міжнародних публікаціях – ПБФ, ФБМІ, ФЕЛ, ІТС, ІПСА, ВПІ, ХТФ;
  • досягли високої ефективності міжнародної діяльності (залучення коштів) – ІФФ, ФБТ, ФАКС, ІПСА, ІТС, ММІ, ФІОТ, ФПМ, ФТІ, ХТФ;
  • у загальній активності міжнародного співробітництва – ЗФ, ФММ, ІТС, ІФФ, ФЕЛ, ФСП, ФТІ, ХТФ;
  • в активності на міжнародних ринках освітніх послуг – ФАКС, ФММ, ФІОТ, ФСП, ФТІ;
  • у розвитку академічної мобільності – ФЛ, ЗФ, ФАКС, ІФФ, ІТС, ФСП, ХТФ, ПБФ (причому ЗФ, ФАКС, ФЛ на рівні світових стандартів).

У світових змаганнях з-понад 12 тисяч команд "білих" хакерів команда наукової школи Фізико-технічного інституту визнана переможцем, обійшовши відомі у світі університети: Карнегі-Меллон, UC Berkley, Munchen, MIT, NYU, МДУ ім. Ломоносова та ін. Яскраве досягнення ІПСА – два проекти НАТО під керівництвом проф. Наталії Дмитрівни Панкратової – це внесок університету до справи посилення національної безпеки держави.

Як сильний євроінтеграційний крок відзначимо перемовини ММІ, ФЕА із Вроцлавською політехнікою та Магдебурзьким університетом про створення Міжнародного комплексу спільної підготовки інженерів-механіків та інженерів-електриків. З ЮНЕСКО продовжено до 2020 року Угоду про функціонування кафедри ЮНЕСКО в КПІ ім. Ігоря Сікорського.

Деякі актуальні проблеми і завдання

На жаль, має місце нерівність участі кафедр у міжнародній діяльності. Розрив показників іноді сягає двох порядків (див. діаграму).

 В оцінці наших досягнень, можливостей, наших завдань на майбутнє ми все ще "замкнені" на внутрішньоорієнтовані системи координат. А що випливає із аналізу результатів участі КПІ ім. Ігоря Сікорського в міжнародних рейтингах, наприклад, в QS?

У нас ще слабкі позиції в таких параметрах:

  • кількість іноземних студентів (2,7 % від загального контингенту);
  • кількість іноземних викладачів (1,1 %);
  • кількість цитувань на одного викладача (1,3 %).

Кращими виглядають такі наші параметри:

  • кількість студентів, що навчаються за обраними QS напрямами в інститутах, на факультетах КПІ ім. Ігоря Сікорського (65,9 %);
  • позитивна оцінка роботодавців (17,5 %);
  • позитивна оцінка академічних експертів інших університетів та інститутів НАН України (19,1 %).

Поки не збільшується кількість англомовних програм магістратури.

Як бар'єр у вирішенні цієї проблеми називають відсутність економічних стимулів (мотиваторів) для викладачів.

За 38 видами зовнішньоекономічної діяльності, які дозволені законодавством України, лише 11 використовуються і дають прибуток університету. Університет ще не є привабливим для зовнішнього споживача.

Ми не навчилися "продавати свої послуги". Треба розробити сучасну модель надання послуг університету як товару:

  • сформувати широку комерційну пропозицію;
  • забезпечувати конкурентоспроможність на ринку освітніх послуг у конкретних регіонах світу;
  • створювати та супроводжувати діяльність спільних освітніх структур за кордоном;
  • вести аудит факторів, що визначають ефективність зовнішньоекономічної діяльності;
  • розвивати нормативно-методичний супровід міжнародної сфери на високопрофесійному рівні;
  • на цій основі – розширити напрями міжнародних перемовин.

Важливим комплексним завданням є трансформація національного вишу в інтернаціональний.

Але головною з проблем, які обмежують наші об'єктивно величезні можливості, є те, що на багатьох кафедрах ще не опанували в міжнародній діяльності ті механізми, які можуть відкрити шлях до розв'язання актуальних проблем життєдіяльності кафедр за рахунок міжнародних джерел.

На завершення хочу висловити вдячність усім, хто активно працював для розвитку міжнародного співробітництва і закладав підвалини для подальшого утвердження КПІ ім. Ігоря Сікорського в нашій державі та світі!

x

Електронний кампус

Інформаційні ресурси

Викладачі КПІ

GitHub репозиторій