Ви є тут

Професор Генрик Собчук про співпрацю Представництва ПАН у Києві з НТУУ "КПІ"


Г.Собчук та М.Згуровський

Професор Генрик Собчук уже кілька років очолює Представництво Польської академії наук у Києві. Про особливості цієї роботи та про співпрацю з НТУУ "КПІ" він розповів редакції газети "Київський політехнік".

– З перших днів роботи Представництва Польської академії наук у Києві Ви співпрацюєте з НТУУ "КПІ". Серед пріоритетів співпраці – проекти в галузі "зеленої енергетики" та у сфері водоочищення. Тобто проекти, пов'язані, насамперед, з подоланням екологічних проблем. Чи планує Представництво розширювати тематику спільних робіт? Якщо так, то за якими напрямами?

– Так, плануємо провести IV міжнародну конференцію "Чиста вода", плануємо також провести чергову конференцію на тему використання відновлювальної енергії в економіці. Обидві конференції відповідають сучасним науковим трендам, у тому числі тим, що втілюються в діяльності Центру відновлювальної енергії НТУУ "КПІ", який було засновано за сприяння Посольства Республіки Польща в Україні.

– За підтримки Польської академії наук (ПАН) у КПІ вже пройшли три Міжнародні науково-практичні конференції "Чиста вода. Фундаментальні, прикладні та промислові аспекти", крім того ПАН підтримує Міжнародну науково-практичну конференцію "Відновлювальна енергетика та енергоефективність у XXI столітті".  Наскільки продуктивною, на Ваш погляд, є їхня діяльність? Чи використовуються польськими колегами результати роботи науковців, про які доповідалося на цих наукових зібраннях?

– За результатами роботи в рамках названих вами конференцій в авторитетних міжнародних наукових журналах було опубліковано більше 10 наукових робіт. Завдяки особистим зв'язкам з польськими дослідниками, які були налагоджені під час конференції, відбулося декілька візитів українських колег до Польщі. Крім того, вдалося започаткувати спільні дослідження у цих надзвичайно важливих галузях науки. У рамках започаткованої співпраці було подано декілька заявок на патенти на новаторські рішення у царині водопостачання та водовідведення, деякі з них були схвалені.  

– Чи планує ПАН і надалі підтримувати ці конференції?

– Так, зокрема в цьому році за поданням нашого Представництва, Польська академія наук виділила кошти на проведення четвертої конференції "Чиста вода". Використовуючи власні операційні кошти, Представництво має намір виступити співорганізатором усіх інших конференцій, що проводяться спільно з вашим університетом, а також фінансувати деякі витрати. НТУУ "КПІ" є найважливішим  та найактивнішим партнером  Представництва ПАН у Києві; до того ж, ця співпраця розвивається найбільш ефективно та найбільш динамічно.                                       

– Відомо, що Польща нині ширше відчиняє двері не лише для українських науковців, а й для студентів і аспірантів. У яких саме програмах, на Ваш погляд, могли б у цьому контексті взяти участь представники КПІ? 

– У Польщі на науковців з України розраховано декілька програм, зокрема  ERASMUS+ та POLONEZ. Ці програми передбачають фінансування наукових досліджень, що проводяться в Польщі українськими науковцями. Крім того, періодично з'являються інші можливості, які пов'язані з проектами, що фінансуються ЄС. Для участі в цих програмах необхідна налагоджена наукова співпраця з партнерами в Польщі. Моя робота та взагалі діяльність Представництва Польської академії наук мають на меті перш за все інтенсифікацію наукового співробітництва між Польщею та Україною, зокрема через пожвавлення особистих контактів, взаємне ознайомлення з науковими досягненнями, створення атмосфери довіри та дружби, без яких подальше співробітництво буде ускладненим.  

– Серйозною проблемою для науковців України є впровадження результатів їх досліджень у практику, комерціалізація винаходів. Для подолання прірви між наукою, виробництвом і бізнесом в КПІ створено екосистему "Sikorsky Challenge", проводяться фестивалі інновацій під такою самою назвою. Чи існують подібні проблеми в Польщі? Якщо так, то як їх вдається долати? Чи корисним для ПАН у цьому аспекті є партнерство з НТУУ "КПІ"?

– Проблема впровадження результатів наукових досліджень у виробництво є актуальною також і для Польщі. Впродовж останнього часу в Польщі було створено багато інноваційних центрів, які нині активно працюють. Прикладом може бути Центр інновацій та сучасних технологій або Люблінський центр трансферу технологій, що функціонує в Люблінській політехніці з 2006 р. У Польщі, завдяки активній політиці держави в цій сфері, було створено багато таких центрів. Їх мета – сприяти впровадженню результатів наукових досліджень. А результатом їх діяльності стала ціла низка інноваційних рішень, що були впроваджені у виробництво.

Директор Представництва Польської академії наук був запрошений до участі в роботі журі, яке оцінювало роботи, подані на коккурс Sikorsky Challenge. Ідея конкурсу щодо презентування інноваційних робіт наймолодших наукових співробітників та студентів заслуговує на поширення.

У Польщі щороку проводяться різноманітні фестивалі інноваційності в різних галузях науки і техніки. Ця робота має стійкі традиції та сприяє поширенню знань про наукові та технологічні досягнення, налагодженню контактів між наукою та промисловістю, а також популяризацію знань про науку й технологію в широких колах громадськості.

– Українські університети все більше долучаються до виконання проектів у рамках європейської програми "Горизонт 2020". Однією  з умов участі в них є робота в консорціумі з європейськими університетами. На нашу думку, створення таких консорціумів з польськими колегами могло бути цікавим для університетів і України, і Польщі. З якими з них, на Ваш погляд, міг би співпрацювати КПІ? За яким напрямами?

– НТУУ "КПІ" є великим вищим навчальним закладом, що має значні досягнення в багатьох сферах науки і техніки. З огляду на те, що програма "Горизонт 2020" спрямована на розвиток, весь університет здебільшого не може там виступати партнером. Партнерами можуть бути групи вчених у рамках таких структур, як кафедра або інститут. Тягар мериторичної роботи лягає на плечі окремих людей з команди, проте її адміністративні рамки визначають структури університету й вони повинні працювати в цій сфері. Однак слід підкреслити, що побудова та участь у консорціумі проекту зазвичай починається зі спільної наукової роботи та особистих знайомств, на основі яких створюється атмосфера взаємної довіри та правильного ставлення адміністративних структур і керівництва університету до низових ініціатив, що стосуються міжнародного співробітництва.

x

Електронний кампус

Інформаційні ресурси

Викладачі КПІ

GitHub репозиторій