Питання поглиблення співпраці і створення спільного Науково-навчального центру космічних досліджень і технологій обговорили науковці Інституту космічних досліджень Національної академії наук України та Державного космічного агентств України з представниками наукових шкіл та адміністрації НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського» на нараді, що відбулася в університеті 13 грудня.
Участь в обговоренні напрямів співпраці та проектів, за якими вона могла б бути найефективнішою, взяли проректор університету з наукової роботи академік НАН України Михайло Ільченко, директор ІКД член-кореспондент Міжнародної академії астронавтики Олег Федоров, декан факультету авіаційних і космічних систем КПІ ім. Ігоря Сікорського Олександр Збруцький, директор Механіко-машинобудівного інституту КПІ ім. Ігоря Сікорського член-кореспондент НАН України Микола Бобир, директор Світового центру даних з геоінформатики та сталого розвитку (СЦД-Україна) Костянтин Єфремов, головний конструктор університетських наносупутників PolyITAN с.н.с. Борис Рассамакін, завідувач відділу ІКД Георгій Лізунов, завідувач кафедри прикладної гідроаеромеханіки і механотроніки ММІ Олександр Луговський та інші.
Однією з передумов необхідності створення нової спільної структури є те, що питання розвитку космічних досліджень увійшли нещодавно до числа пріоритетних для держави. Свідченням цьому – включення фундаментальних проблем розвитку ракетно-космічних технологій у перелік пріоритетних тематичних напрямів наукових досліджень та науково-технічних розробок на період до 2020 року, визначених Постановою Кабінету Міністрів України № 556 від 23.08.2016.
Утім, це, сказати б, лише формальне підґрунтя, яке має лягти в основу поглиблення співпраці освіти та науки з галуззю. Головним мотивом стає зміна самої парадигми розвитку космічних досліджень. «Космос – це не мета, а засіб», – влучно сформулював основну рушійну силу нинішньої науково-дослідної діяльності у сфері космонавтики Михайло Ільченко. Тобто нині запуски космічних апаратів переслідують не демонстраційну мету, а мають чітко визначені задачі – скажімо, дистанційне зондування Землі з наступним використанням отриманих даних для сільського господарства, екологічних спостережень, геологічних досліджень і такого іншого. З огляду на це будуються і плани роботи організацій, задіяних у реалізації проектів у космосі. Зокрема, й «Загальнодержавна космічна програма на період 2018-2022 років», над якою працюють відповідні державні установи і наукові організації. Тож і нова спільна галузева науково-освітня структура має стати платформою для впровадження інноваційних підходів у розвиток національної космічної галузі та залучення молоді до космічних досліджень і розробок. І, головне, для втілення нових ідей в реальні, потрібні економіці проекти.
Учасники розглянули низку таких проектів, що реалізуються в ІКД та КПІ ім. Ігоря Сікорського, а також визначили напрями, за якими має працювати нова структура. Це створення приладів, систем і вузлів, програмно-апаратних засобів малих космічних апаратів та наземної інфраструктури для досліджень навколоземного простору і космічних спостережень Землі; розроблення та впровадження нових інформаційних технологій оброблення та розповсюдження космічної інформації із супутникових спостережень, і, звісно, залучення студентів і аспірантів, які здобувають освіту для роботи в галузі аерокосмічних досліджень та технологій, до виконання конкретних космічних проектів.
Насамкінець представники ІКД та КПІ ім. Ігоря Сікорського домовилися розробити конкретні пропозиції та попередній план організаційних заходів щодо створення спільного Науково-навчального центру і зустрітися ще раз для створення робочої групи та визначення для неї першочергових завдань.