Професор кафедри історії ФСП НТУУ "КПІ", в минулому – багаторічний її завідувач, відомий український вчений і перший співголова Асоціації істориків вищої школи України Борис Павлович Ковальський нещодавно повернувся з ІІІ Європейських ігор ветеранів спорту, що проводилися у місті Ніцца  (Франція).

Повернувся з блискучою перемогою. Точніше, з перемогами, адже він виборов одну золоту, дві срібних і одну бронзову медалі чемпіонату у віковій  категорії 70+, тобто серед атлетів віком від 70 до 80 років.  

Золото він здобув у змаганнях з важкої атлетики, одне срібло – у змаганнях з метання диска, друге – зі штовхання ядра, а бронзу – у метанні списа.

Це вже не перші Європейські ігри ветеранів у житті Бориса Павловича, і завжди він повертається додому з нагородами різного ґатунку. Сьогодні у своїй віковій категорії він є одним із лідерів світової важкої атлетики, і у складі збірної України об'їздив мало не півсвіту. Щоправда, держава Україна не дуже опікується ветеранським спортом, відтак усі такі поїздки здійснюються коштом різноманітних спонсорів.

Власне, зі спортом він не розстається все життя. Понад те, у молодості навіть був удостоєний звання майстра спорту з десятиборства. Юнацького свого захоплення не зрадив і в зрілому віці – активно займається важкою атлетикою і технічними видами легкої атлетики. Причому тими, що потребують неабиякої фізичної сили – штовханням ядра, метанням молота, диска, списа. 

На різноманітні турніри ветеранів він їздить уже понад двадцять років і є одним з найдосвідченіших спортсменів у ветеранській збірній України. Таке захоплення не лише не заважає, але й сприяє його науково-педагогічній діяльності: Борис Ковальський і сьогодні завжди серед молоді – і в навчальних аудиторіях, і в спортивному залі та на легкоатлетичних секторах стадіону. Варто зауважити, що для того, щоби досягати успіху в тих видах, у яких він виступає, атлети, окрім сили, повинні мати ще й гарну координацію рухів та швидкість – якості, що за відсутності постійних тренувань стрімко втрачаються. Тому тричі на тиждень за будь-якої погоди Бориса Павловича можна зустріти у спорткомплексі університету. У своєму ставленні до тренувань він може бути прикладом для молодших спортсменів. Про що, власне, красномовно свідчать і його успіхи. Займається він за власною методикою, керуючись величезним досвідом життя у спорті, знанням  фізіології та способів відновлення організму після навантажень. А ще – порадами таких само досвідчених колег, які можуть вказати йому на помилки і щось підказати.

Усміхаючись, він розповідає, що, часом, не знайомі з ним молоді спортсмени з неприхованим скепсисом дивляться, як він починає розминатися, але невдовзі, коли починається справжня робота з вагою та снарядами, їхній скепсис доволі швидко змінюється здивуванням, зацікавленням, а іноді – й ледь прихованою заздрістю до результатів.

До речі, в НТУУ "КПІ", за словами Бориса Павловича, дуже сильна ветеранська команда. Настільки сильна, що збірна КПІ у внутрішніх українських змаганнях з багатьох видів спорту вигравала у збірних багатьох великих міст. 

Тож ми вітаємо Бориса Ковальського з його вражаючим успіхом і бажаємо ще багатьох років успішної роботи в науці та перемог на важкоатлетичних помостах і стадіонах усього світу.