27 листопада в залі Наукового парку «Київська політехніка» відбулися чергові наукові читання з циклу «Видатні конструктори Україні». Присвячені вони були сторіччю від дня народження Генерального конструктора двигунів середньої потужності для сільськогосподарської техніки Івана Андрійовича Коваля (1914 – 2007).

Організатором читань традиційно виступив Державний політехнічний музеї при НТУУ «КПІ»

Доктор технічних наук, професор, кавалер 3-х орденів Трудового Червоного Прапора, Лауреат Ленінської премії, Герой Соціалістичної праці Іван Коваль зробив величезний внесок у розвиток вітчизняного сільгоспмашинобудування. Випускник Запорізького авіаційного технікуму, Харківського авіаційного інституту він став ініціатором і безпосереднім учасником створення першого в СРСР комбайнового дизелю СМД-7 («Серп і молот, дизельний, сьомий» – за назвою Харківського моторобудівного заводу «Серп і молот», в КБ якого було зроблено цю розробку, і на якому Іван Коваль згодом пропрацював понад 40 років). За його участю вперше в СРСР було розроблено уніфікований легкий швидкохідний економний дизель СМД-14 та ціла лінійка інших двигунів, які використовувалися на гусеничних і колісних тракторах, а також на комбайнах різноманітного призначення. Саме в двигунах, розроблених під керівництвом і за безпосередньої участі Івана Коваля, вперше в СРСР для підвищення потужності було використано турбонаддув.

Упродовж свого життя І.А.Коваль став автором 56 винаходів, опублікував 130 наукових праць. Наукові видання, в якому друкувалися ці роботи, копії авторських свідоцтв на винаходи І.А.Коваля і присвячені йому статті та книги були представлені на двох стендах, які підготували співробітники Державної науково-технічної бібліотеки України та Науково-технічної бібліотеки НТУУ «КПІ» ім. Г.І.Денисенка.

Загальну характеристику творчого спадку видатного українського інженера і науковця дав проректор КПІ з наукової роботи академік НАН України Михайло Ільченко, який відкрив читання і далі виступав як їх ведучий.

Багато нового почули учасники читань (а ними були викладачі, співробітники НТУУ «КПІ» та інших українських вишів і, звісно, студенти) від директора музею Національного аерокосмічного університету ім. М.Є.Жуковського «Харківський авіаційний інститут» Олени Кузьменко. Вона виступила з доповіддю «Альма-Матер (ХАІ) в роки навчання І.А.Коваля (1935-1941)», в якій торкнулася історії створення ХАІ та особливостей навчального процесу в ті роки, коли там навчався Іван Коваль.

Після неї спогадами про батька поділилася дочка Івана Андрійовича Коваля доцент Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» Олена Линник. За її словами, вона прагнула розповісти «не про досягнення батька, а про те, як ці досягнення давалися». Тож учасники слухань почули схвильовану і надзвичайно цікаву розповідь про видатну особистість, яка для Олени Іванівни була насамперед рідною людиною.

З доповіддю «Особистий внесок конструктора І.А.Коваля в розробку дизельних двигунів в період роботи в ДСКБД (1949-1987)», присвяченій найпліднішому періоду діяльності Генерального конструктора, виступив завідувач відділу Державного політехнічного музею при НТУУ «КПІ» Григорій Лупаренко.

Наостанок про внесок Івана Коваля в розвиток вітчизняного двигунобудування та підвищення продуктивності комбайнів розповів інженер-механік Білоцерківського Національного аграрного університету Віктор Демещук.

На фото зліва направо: інженер Білоцерківського Національного аграрного університету Віктор Демещук, донька І.А.Коваля доцент НТУ «ХПІ» Олена Линник, директор Державного політехнічного музею при НТУУ «КПІ» Наталя Писаревська і директор музею НАУ ім. М.Є.Жуковського «ХАІ» Олена Кузьменко.

Дата події