12 листопада вперше в історії людства створений на Землі космічний апарат здійснив посадку на ядро комети. Те, що донедавна належало до сфери фантастики, стало реальністю.
Отже, цього дня автоматизований спускний модуль «Філи» («Philae») з міжпланетного зонду Європейського космічного агентства ЄКА/ESA «Розетта» («Rosetta») опустився на ядро комети Чурюмова - Герасименко і розпочав його дослідження. Цю комету в 1969 році відкрили молоді астрономи - наші співвітчизники Клим Чурюмов (нині член-кореспондент Національної академії наук України, професор, директор Київського планетарію) і Світлана Герасименко (тепер науковий співробітник Інституту астрофізики Республіки Таджикистан).
У Залі Вченої ради НТУУ «КПІ» за сприяння Посольства ФРН в Україні було організовано трансляцію діяльності Центру управління польотом в Німецькому аерокосмічному центрі DLR (Deutsches Zentrum für Luft - und Raumfahrt). За нею уважно спостерігали викладачі, дослідники, аспіранти і студенти КПІ, коло професійних зацікавлень яких пов’язано з космічними дослідженнями.
Перед початком трансляції усіх присутніх привітала заступник Глави дипломатичної місії ФРН в Україні Анке Фельдгузен, а ректор НТУУ «КПІ» академік НАН України Михайло Згуровський розповів про значення події для сучасної науки і для всього людства.
На великому екрані проводилися прямі включення з DLR, під час яких короткі інтерв’ю для глядачів дали Клим Чурюмов та Світлана Герасименко, запрошені на цю подію до Німеччини; а фахівці Центру розповідали про хід зближення спускного модуля з ядром комети. Ще одне інтерв’ю з Климом Чурюмовим, в якому він докладно розповів про обставини відкриття комети, було показано на іншому екрані. Там само демонструвався і відеофільм про місію «Розетта». Крім того, проректор НТУУ «КПІ» з наукової роботи академік НАН України Михайло Ільченко розповів про науково-технічну космічну програму НТУУ «КПІ», розраховану до 2019 року, а заступник декана факультету авіакосмічних систем Валерій Зінченко – про внесок КПІ в розвиток авіаційно-технічних технологій.
Міжпланетний зонд Європейського космічного агентства ЄКА/ESA «Розетта» був виведений у космос 10 років тому з космодрому Куру у Французькій Гвіані. Назва зонда походить від знаменитого Розеттського каменя, за допомогою якого вчені змогли розшифрувати давньоєгипетські ієрогліфи; посадкового модуля – від назви острова Філи на річці Ніл, де був знайдений обеліск з написами, що допомогли розібрати письмена Розеттського каменю. Тож назви обох апаратів символічні – місія «Розетта» також має наблизити людство до розгадки, але вже не ієрогліфів, а таємниць формування Сонячної системи і утворення планет.
За час свого польоту «Розетта» подолала 7 мільярдів кілометрів космічного простору. Відповідно до плану польоту, вона здійснила низку гравітаційних маневрів поблизу Марса та Землі й вийшла на орбіту комети. З 8 червня 2011 р. по 20 січня 2014 р. станція перебувала у «сплячому» режимі. У серпні 2014 р. почала зближуватися з кометою. 12 листопада космічний зонд вийшов на відстань 22,5 кілометри від ядра комети, що дозволило здійснити маневри, необхідні для успішної посадки модулю «Філи». Його відділення від зонду розпочалося близько одинадцятої години за київським часом. За допомогою апаратури, встановленої на борту модулю, хід його посадки на ядро комети постійно контролювався Центром управління польотом.
Останні хвилини перед посадкою напруження в залі, де зібралися київські політехніки, постійно зростало – так само, як і в Центрі управління польотом. Всі чекали даних телеметрії. Нарешті, коли в прямому ефірі світ побачив, як фахівці Центру повскакували зі своїх місць і почали вітати одне одного, Зал Вченої ради вибухнув аплодисментами: модуль успішно опустився на ядро комети!
На фото: Клим Чурюмов у прямому ефірі