Ви є тут

­Київські політехніки в інноваційному пошуку


Фото. Ільченко Михайло Юхимович

Останніми роками в центрі уваги Президента, Уряду України  є проблеми інноваційного розвитку. Це й не дивно. Адже саме розбудова держави на принципах інноватики може і зобов'язана привести Україну до економічно-промислового прориву, завдяки використанню високих технологій.

Своїми міркуваннями щодо подальшого інноваційного розвитку України і ролі нашого університету у цьому процесі ми попросили поділитися заслуженого діяча науки і техніки України, академіка НАН України, проректора з наукової роботи НТУУ "КПІ" Михайла Юхимовича Ільченка.

– Шановний Михайле Юхимовичу, що може забезпечити інноваційний розвиток держави?

– Інноваційний розвиток високотехнологічного сектору національної економіки визначають значний кадровий потенціал країни і сучасна наука як джерело нових знань і технологій. Кадрове та наукове забезпечення сталого економічного зростання здійснюють університети, насамперед університети дослідницького типу, які працюють на засадах поєднання освітньої та наукової діяльності. Освітня компонента передбачає підготовку спеціалістів, магістрів і наукових кадрів і систему перепідготовки і підвищення кваліфікації. Завданнями ж наукової компоненти є проведення фундаментальних і прикладних досліджень, отримання нових знань як базису інноваційних розробок. Тож інноваційна інфраструктура дослідницького університету включає систему оформлення і супровід впровадження об'єктів права інтелектуальної власності, систему взаємодії на засадах поєднання інтересів науковців, творців інновацій, викладачів і учасників високотехнологічних компаній та бізнесу, які разом практично реалізують систему трансферу технологій від їхнього створення до продажу інноваційної продукції.

– Скажіть, будь ласка, чи відіграє якусь роль у цьому процесі НТУУ "КПІ" – загальновизнаний лідер сучасної освіти і науки в Україні?

– Змісту діяльності дослідницького університету цілком відповідає Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут", який першим у нашій державі в 2007 р. отримав статус дослідницького. Здійснення інноваційної діяльності у нас проводиться відповідно до Закону України "Про науковий парк "Київська політехніка", прийнятому Верховною Радою України у грудні 2006 р. Досвід роботи цього парку як загальнодержавного пілотного проекту було використано при підготовці та прийнятті в 2009 р. загальносистемного закону України "Про наукові парки".

У складі Київської політехніки сьогодні успішно працюють 10 навчально-наукових інститутів, 19 факультетів, 152 кафедри, 6 науково-дослідних інститутів, понад 10 навчально-наукових центрів. Інноваційне середовище університету формують науковий парк, технопарк, молодіжні бізнес-інкубатори та інкубатори інноваційних  ідей.

Зміст і якість наукової діяльності КПІ визначають сьогодні понад 40 наукових шкіл, що виконують фундаментальні дослідження за 18 пріоритетними напрямами, і прикладні дослідження та розробки – за 25 напрямами згідно з чинними законами України. Безпосередньо науковою роботою займаються понад 1600 науково-педагогічних працівників, серед  яких 320 докторів і 1400 кандидатів наук, 30 докторантів, майже 1000 аспірантів і здобувачів, понад 4000 студентів.

Високий власний інтелектуальний потенціал Київської політехніки дозволяє якісно вирішувати проблеми як кадрового, так і науково-технологічного забезпечення інноваційного розвитку економіки держави. Зокрема, щороку випуск фахівців з вищою освітою здійснюється за 118 спеціальностями, з використанням результатів науково-дослідних робіт щороку готується майже 1500 магістерських дисертацій, 1000 дипломних робіт спеціалістів, 1300 – бакалаврських робіт. Потенціал творців інновацій країни щороку зростає завдяки підготовці в КПІ майже 20 докторів і близько 100 кандидатів наук.

Щорічні обсяги наукової  діяльності складають понад 60 млн грн. За ці кошти виконується понад 300 науково-дослідних робіт, і майже половина з них – це госпдоговірні теми на замовлення підприємств різних форм власності, при цьому частка робіт на замовлення приватного сектору економіки складає дві третини.

– За якими принципами формується тематика науково-дослідних робіт у Київській політехніці?

– Науково-дослідні роботи і розробки університету відповідають шести комплексним програмам університету: "Сталий розвиток", "Енергетика сталого розвитку", "Розбудова інформаційного суспільства", "Нові матеріали і технології", "Системи спеціального та подвійного призначення", "Медико-інженерні проблеми охорони здоров'я".

Зокрема, в рамках програми "Сталий розвиток" під керівництвом академіка М.З.Згуровського виконується проект єдиного від України Світового центру даних, який працює під егідою Міжнародної ради з науки і входить до спільноти 52 аналогічних центрів у інших країнах світу. Науковими напрямами нашого центру є геоінформатика і сталий розвиток у контексті якості і безпеки життя людей. Свідченням того, що вказані напрями комплексних програм університету визначено вдало, є, до речі, той факт, що наукові досягнення дослідників КПІ щороку відзначаються 1-2 Державними преміями в галузі науки і техніки. За останні 20 років такими преміями відзначено 27 робіт, лауреатами держпремій стали 53 наші учені.

– Чи можете Ви сказати, яке місце займає КПІ у світовому рейтингу університетів?

– Рейтинг ВНЗ як в Україні, так і у світі проводиться за комплексом критеріїв та показників, які враховують освітню, наукову, інноваційну та інші складові діяльності університету. Більшість українських експертів найбільш часто використовують такі національні рейтинги, як ЮНЕСКО, "ТОП-200 Україна" та "Компас", а також міжнародні рейтинги "Вебометрикс" і рейтинг кращих університетів світу "ТОП 700" за версією компанії QS. За результатами 2011 р. інформаційним освітнім ресурсом "Освіта.ua" складено консолідований рейтинг ВНЗ України, за яким НТУУ "КПІ" займає перше місце. Зокрема, за версією одного із найбільш авторитетних рейтингів кращих університетів світу (за версією компанії QS) у 2011 р. НТУУ "КПІ" і Донецький національний університет уперше в історії серед вітчизняних ВНЗ увійшли до 4 % кращих університетів світу. Щойно ми отримали підтвердження цього успіху і в 2012 році.

Потрібно також наголосити на тому, що наш університет посідає перше місце серед вітчизняних технічних університетів за кількістю публікацій і кількістю цитувань у журналах, що входять до провідної бази даних Scopus видавництва Elsevier. Професори нашого університету А.А.Фокін і С.М.Пересада входять до 100 найбільш цитованих у  Scopus науковців – працівників українських інституцій. До того ж,  проф. А.А.Фокін першим з українських хіміків опублікував у 2011 році статтю в найбільш авторитетному науковому журналі "Nature" з експериментальними результатами щодо структури і стабілізації індивідуальних молекул.

До бази даних Scopus входять більше 30 тис. журналів, з них 44 – українські, з яких 21 журнал активний, і серед них журнал Radioelectronics and Communications Systems (головний редактор Ф.Ф.Дубровка) – англомовний переклад журналу, що видається в НТУУ "КПІ", а також праці чи не єдиної в Україні науково-технічної конференції, а саме Міжнародної конференції "Надвисокочастотна техніка і телекомунікаційні технології" – "КриМіКо", міжнародний програмний комітет якої від України очолює проректор НТУУ "КПІ" з наукової роботи.

– Які наукові розробки київських політехніків є, на Ваш погляд, найбільш цікавими і корисними для суспільства?

 – Університет це, насамперед, молодіжне наукове середовище. Тому в ньому логічно здійснювати орієнтовані на майбутнє проекти проривного характеру. Прикладом тут може бути виконання молодіжної програми "Університетський наносупутник НТУУ "КПІ". Під керівництвом к.т.н. Б.М.Рассамакіна розробку здійснюють студенти та провідні фахівці чотирьох факультетів університету: ТЕФ, ФЕЛ, ФЕА, РТФ. Наносупутник Київської політехніки має масу трохи більшу за 1 кг та розміри 14x14x13 см, що відповідає вимогам створення міжнародної мережі з 50 аналогічних наносупутників (так званих CubeSat). Постер зі зразком нашої конструкції був представлений на 4-му Європейському симпозіумі  CubeSat 1 лютого 2012 р. в Інституті гідродинаміки фон Кармана. CubeSat PolyITAN-1 по суті є електронною та телекомунікаційною платформою для багатоцільових космічних, технологічних і наукових досліджень навколоземної орбіти.

Завданнями розробки та впровадження міжнародних дослідницьких космічних платформ формату CubeSat PolyITAN-1 є  високоякісна практична освіта та дослідження студентів за різноманітними профілями проектування  та програмування електронних пристроїв на базі нових досягнень у техніці. На такому модулі CubeSat PolyITAN-1  встановлюються: датчики координат Сонця, датчики запиленості, нові кремнієві фотоелектричні перетворювачі, елементи систем GPS/Глонас та ін., проводяться різноманітні дослідження і випробування пристроїв в умовах відкритого космосу.

Елементна база університетського наносупутника НТУУ "КПІ" створюється з комплектуючих, які доступні на ринку, і на їх основі розробляються власні модулі. Все програмне забезпечення розробляється власними силами, що дає незалежність і свободу дій у подальших розробках. При виконанні програми університетського наносупутника створюється не тільки сам малогабаритний космічний апарат, але й випробувальне обладнання для перевірки характеристик його елементів.

Участь команди НТУУ "КПІ" в міжнародному QB50 проекті має велике значення для університету і України у зв'язку з його високим освітнім, навчальним, технологічним і міжкультурним впливом.

– Що сподівається отримати НТУУ "КПІ" від інноваційної діяльності?

– Науковий парк "Київська політехніка", який створено на базі нашого університету, є розосередженим інноваційним середовищем і прикладом вдалого поєднання трьох складових трикутника знань освіта-наука-інновації, де впроваджуються інноваційні розробки науковців НТУУ "КПІ". Завдяки науковому парку пришвидшується трансфер технологій у ланцюгу: від ідеї – лабораторного зразка – дослідної партії до впровадження у виробництво.  Одна із складових наукового парку – молодіжна організація "Ukraine Made" (Я.І. Кологривов) – здійснює інформатизацію та маркетинг науково-технічних розробок університету та сприяє їх виходу на світові ринки. Як приклад можна навести виконання науковцями Механіко-машинобудівного інституту (О.Д. Коваль, О.В. Левченко) замовлення однієї з міжнародних компаній, що займається видобутком нафти. Пропозиції наших учених дозволили покращити техніко-економічні показники запобіжника викиду нафти, що видобувається на шельфі.

Від реалізації інноваційних проектів ми очікуємо активізації наукової та інноваційної діяльності працівників, аспірантів і студентів університету, встановлення нових зв'язків з потенційними замовниками інноваційної продукції НТУУ "КПІ", отримання ліцензій та матеріальної винагороди вченим-авторам розробок. Як приклад можна навести реалізацію технології теплових труб, яку розробили та комерціалізували через укладання ліцензійної угоди вчені теплоенергетичного факультету під керівництвом професора Є.М.Письменного. При цьому виграли всі учасники цієї угоди: замовник отримав ліцензію на використання інноваційної продукції, що покращить конкурентоспроможність його виробництва, вчені КПІ отримали винагороду за свою працю, факультет  і університет  –  часткову компенсацію своїх витрат.

Завдяки суттєвому досвіду організації прикладних розробок та інноваційних проектів Київська політехніка стала учасником виконання Державної програми розвитку внутрішнього виробництва, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 12.09.2011 р. № 1130. Університет долучився до виконання п'яти інвестиційно-інноваційних проектів. У рамках цих проектів вирішуються важливі для країни проблеми.

Наведу декілька прикладів. Відсутність у цілій низці регіонів України джерел водопостачання із задовільними характеристиками якості води та критичний стан галузі водозабезпечення спонукали нас до розроблення комплексної технології очищення води з високим рівнем мінералізації. Цю розробку науковці Київської політехніки (колектив професора М.Д.Гомелі) проводять спільно з ТОВ "Технології природи" (В.В.Рисухін та Г.Ю.Чорноволов) – партнером Наукового парку "Київська політехніка", що є компанією, спеціально створеною для реалізації проекту із забезпечення питною водою населення України. Для високотехнологічного виробництва питної води запропоновано впровадити й удосконалити інноваційну технологію нанофільтраційного очищення води на підприємствах.

Авторами проекту розроблено нові високоефективні методи попереднього очищення води та її стабілізаційної обробки перед нанофільтруванням, які дають можливість без застосування дорогих реагентів підвищити вихід чистої води з 75 до 85-95 %. Розроблено нові методи реагентного знесолення концентратів, що дають змогу знизити мінералізцію останніх до 500-900 мг/дм3, тобто до рівнів, допустимих для скидання в поверхневі водойми. Запропонована технологія передбачає повторне використання концентратів, тобто є маловідходною. В разі необхідності передбачено ультрафіолетове чи реагентне знезараження води.

Упровадження проекту дозволить докорінно змінити ситуацію з водоспоживанням в Україні. Залучення до використання джерел з підвищеною мінералізацією води, включаючи і шахтні води, які на сьогодні є потужним джерелом засолення природних водойм, дасть змогу суттєво знизити навантаження на природні водойми, забезпечити водою високої якості промислово розвинені регіони з обмеженими водними ресурсами. Подальше впровадження інноваційного продукту дасть можливість вирішити проблему водопостачання як в окремих регіонах, так і по Україні в цілому, що, у свою чергу, істотно поліпшить екологічну ситуацію і допоможе вирішити ряд соціальних проблем.

Інший проект у рамках Державної програми розвитку внутрішнього виробництва стосується виробництва аварійно-рятувальної та пожежної техніки. Цю проблему ми вирішуємо спільно з концерном "Укрпожсервіс" і Херсонським заводом "Судмаш". Ученими інженерно-фізичного факультету під керівництвом члена-кореспондента НАН України П.І.Лободи за завданням Херсонського заводу "Судмаш" розроблені принципово нові армовані керамічні та металокерамічні матеріали для торцевих ущільнень гідросистем високого тиску, які працюють у підйомно-транспортних механізмах різного призначення. Згідно з Договором про співпрацю розроблено документацію на 30-, 38, 40-, 50-, 58-метрові автопідіймачі.  Під час розробки документації використано вісім спільних патентів. При цьому, зокрема, розроблено, запатентовано та освоєно випуск найбільш потужного в СНД аварійно-рятувального автомобіля, який поєднує в собі функції 5 пожежних автомобілів з насосом і дистанційно керованим лафетним стволом з подачею 110 л/сек. Технічна документація на випуск сучасної аварійно-рятувальної техніки орієнтована на використання шасі українського виробництва. На сьогодні розроблено та виготовлено дві моделі пожежного та аварійно-рятувального автомобіля на шасі ТАТА.

Не можу не згадати і про тематику, пов'язану з вирішенням проблем захисту довкілля. Насамперед, звісно, від впливу і викидів промислових підприємств. На виконання Програми ЮНІДО зі створення більш чистих виробництв у рамках відповідного контракту науковці НТУУ "КПІ" долучилися до виконання проекту з цієї проблематики. В рамках цього проекту під керівництвом І.Л.Шиловича та В.М.Павшука було організовано групу фахівців університету, які пройшли навчання за спеціальною програмою ЮНІДО з впровадження технічних рішень з чистого виробництва на підприємствах. До участі в проекті залучено підприємства Вінниці та Запоріжжя. 6 вінницьких і 4 запорізькі підприємства отримали відповідні сертифікати ЮНІДО. Кваліфікацію консультанта більш чистого виробництва здобули 10 вінничан, 8 з яких отримали сертифікати ЮНІДО національного зразка і 2 – сертифікати ЮНІДО міжнародного зразка. У свою чергу, у м. Запоріжжі 9 осіб отримали сертифікати ЮНІДО національного зразка. Робота Центру протягом 2011 р. була зосереджена на проведенні моніторингу впровадження рекомендацій з ресурсо– та енергозбереження підприємствами, пошуку нових підприємств-учасників проекту, поширенню інформації серед вищих навчальних закладів регіонів тощо. Зокрема, моніторинг показав, що підприємства Вінниці і Запоріжжя за півроку впровадили 15 % рекомендацій, які не потребували значних інвестицій. Результатом такої діяльності стало підписання з ЮНІДО нового п'ятирічного проекту на тему "Сприяння розвитку програми ресурсоефективності та більш чистого виробництва шляхом створення та започаткування роботи "Національного центру більш чистого виробництва в Україні", організацію виконання проекту знову доручено НТУУ "КПІ".

– Відомо, що все передове й незвичне торує собі дорогу інколи дуже важко. Як Ви вважаєте, що потрібно зробити, аби мінімізувати проблеми, які можуть виникати під час впровадження інновацій у життя?

– На жаль, проблеми, про які ви кажете, дійсно є. Слід констатувати, що значна кількість підприємств держави ще не зорієнтована на сприйняття та впровадження новітніх розробок. Причини цього мають як об'єктивний, так і суб'єктивний характер. Попри продекларовану Урядом політичну лінію щодо підтримки вітчизняного виробника, має місце гальмування цих процесів.

Ось яскравий приклад. За участю науковців НДІ телекомунікацій Київської політехніки (Т.М.Наритник) було розроблено, а ВАТ "Меридіан" ім. С.П. Корольова в м. Києві підготовлено до випуску вітчизняні розробки телевізійних тюнерів, що мали б забезпечити в цифровому стандарті високоякісне приймання сигналів ефірного наземного телевізійного мовлення з метою виконання підписаної Україною міжнародної Угоди "Женева 2006" щодо переходу від аналогового до цифрового телерадіомовлення до 17 липня 2015 р.  Але, на жаль, штучно створені перепони зробили неможливою організацію серійного випуску вітчизняних телетюнерів. Перевагу надали закупівлі імпортної продукції. Втрачаємо сотні робочих місць. Тож слід із сумом очікувати, що як гелікоптери нашого співвітчизника піднялись у небо за кордоном, так і тюнери українські відкриють ефір за межами України. Таку історію ми могли отримати з так званим мікрохвильовим наземно-супутниковим цифровим телевізійним проектом МІТРІС (Мульти-Інтеграційна ТелеРадіоІнформаційна Система), розробленим у Києві і захищеним низкою патентів, у тому числі за участю Київської політехніки, але завдяки ентузіазму вітчизняних учених та фахівців, ця унікальна технологія працює  не тільки на Кіпрі, у Греції, Малайзії, Алжирі, а й у нас, на своїй Батьківщині.

Інший приклад. Вітчизняні розробки програмного забезпечення у сфері інформаційно-телекомунікаційних технологій (ІТТ) виконують професіонали високого ґатунку, яких готують у наших університетах. Про високу якість цієї підготовки свідчить, зокрема, той факт, що до нас в Україну, а саме, в Інститут кібернетики імені В.М. Глушкова та Інститут прикладного системного аналізу, в Київську політехніку останнім часом приїжджають на практику студенти із університетів США. Вітчизняні розробки наших фахівців у сфері ІТТ впроваджені в повсякденну діяльність багатьох міністерств і відомств нашої держави, у тому числі Міністерства оборони України.  Тож незрозуміло, чому наша держава, маючи потужні колективи послідовників наукових шкіл академіків С.О. Лебедєва і В.М. Глушкова, повинна орієнтуватися на запозичення програмних продуктів із Індії, Південної Кореї чи інших країн.

Таким чином, досвід діяльності Київської політехніки з підготовки наукових кадрів та виконання інноваційних розробок свідчить про реальні можливості дослідницького технічного університету з формування інтелектуального потенціалу інноваційної економіки держави. Ефективність такого формування слід підвищувати шляхом практичної державної підтримки науки та інновацій дослідницьких університетів і дієвої державної підтримки вітчизняних виробників інноваційної продукції, яку створено завдяки власному інтелекту нації.

Спілкувався В.В. Янковий

x

Електронний кампус

Інформаційні ресурси

Викладачі КПІ

GitHub репозиторій