Проблеми охорони і захисту довкілля не знають кордонів. Науково-технічна співпраця різних країн і спільні проекти з цієї проблематики є найбільш ефективною формою створення дієвої системи захисту навколишнього середовища. Інструментом налагодження такої співпраці з Федеративною Республікою Німеччина є проект "Інноваційна співпраця України та Німеччини в галузі технологій сталого розвитку у сфері захисту довкілля (енергоефективність, відновлювальна енергія, нові матеріали)", який реалізується Науковим парком "Київська політехніка" спільно з Науковим центром "Схід-Захід" університету міста Кассель (Земля Гессен, Німеччина).
Нормативно-правовим підґрунтям співпраці за цим проектом стали Спільна декларація Федерального міністерства досліджень та технологій ФРН та Державного комітету науки і технологій України щодо науково-технічних відносин від 10 червня 1993 р. та Договір про поновлення Угоди щодо співпраці в галузі науки та технологій між ЄС та Україною від 7 жовтня 2003 року. Реалізація проекту розпочалася рік тому і, попри фінансові складнощі, доволі успішно розвивається. Хоча, на жаль, через брак коштів не так інтенсивно, як планувалося під час підготовки та підписання відповідних документів.
Черговим заходом у рамках цього проекту став спільний семінар, який пройшов у КПІ 23 листопада. Про його тематику свідчать назви доповідей: "Регенеративна енергія" (Франк Джекель), "Планування регіональної енергії" (Ганс-Петер Ранке), "Консультування та фінансування німецько-українських проектів" (Габріела Горска), "Діяльність Інституту енергозбереження та енергоменеджменту в галузі сталого енергетичного розвитку (включаючи Smart Grid технології)" (Євген Іншеков), "Досвід і досягнення кафедри відновлювальних джерел енергії факультету електроенергетики та автоматики НТУУ "КПІ" (Юрій Фаворський), "Започаткування програми чистого виробництва в Україні" (Ірина Федорчук), "Екологічні аспекти струменево-нішової технології" (Марина Гребіна), "Природоохоронні технології в урановидобувній та переробній промисловості" (Борис Корнілович), "Технології очистки води. Досягнення кафедри екології та технології рослинних полімерів. Інженерно-хімічний факультет НТУУ "КПІ" (Олександр Хохотва) та інші. Ця тематика є відображенням етапу, на якому нині перебуває проект, – визначення ключових проблем, над якими мають розпочати працювати фахівці обох країн, та можливих шляхів їхнього фінансування.
Після семінару його організатори зібралися на нараду в департаменті міжнародного співробітництва. Головував на ньому проректор КПІ з міжнародних зв'язків професор Сергій Сидоренко. Учасники наради обговорили напрями подальшої співпраці українських і німецьких науковців. Першим з них є організація діяльності науково-дослідних груп у сфері технологій захисту навколишнього середовища в галузях енергоефективності, нових матеріалів та відновлювальної енергії. Другим – заходи з підвищення кваліфікації молодих дослідників та співробітників наукових, технологічних парків, центрів трансферту технологій, малих і середніх підприємств. З огляду на проблеми з фінансуванням, було прийнято рішення про активізацію роботи з приватними фірмами і підприємствами, які могли б стати потенційними інвесторами проекту. Це, в свою чергу, змушує дещо змістити акценти досліджень у бік найцікавіших сьогодні для потреб реальної економіки. Помітне місце в них мають зайняти роботи в галузі створення нових матеріалів.