Чи можна і чи треба вчити говорити? Адже всі ми і так розмовляємо, виступаємо з монологами, мовчимо або намагаємося розповісти про себе усьому світові. Проте є наука риторика, яка може пролити світло на ці начебто звичні речі і подивитися на них з іншого боку. Адже наші думки і почуття передаються не лише словами, а жестами, мімікою і навіть мовчанням. Все це вивчається у курсі риторики, який 10 років у нашому університеті читає Марина Препотенська, доцент кафедри філософії ФСП, кандидат філософських наук, практикуючий психолог і журналіст.
– Марино Петрівно, вже четвертий рік поспіль Ви викладаєте свої курси аспірантам університету. Які Ваші враження?
– Враження – найліпші. Коли я спілкуюся з аспірантами, перш за все мені імпонує їхня мотивованість у заняттях, вміння ухопити суть та доросла сміливість у самопрезентаціях. Дивлюся на них, слухаю і думаю: яка ж у нас талановита молодь! Креативні, інтелігентні та досить професійні люди. Хочеться, щоб кожен з них знайшов своє місце в рідній державі, здобув визнання та реалізувався. І я намагаюся допомагати в цьому.
– Як побудовано Ваш курс?
– Якщо коротко – це сполучення теорії і практики за моєю авторською програмою. Ми вивчаємо історію риторики, її зв’язок з іншими науками про людину, риторичні жанри. Потім відпрацьовуємо конкретні комунікативні дискурси: монолог, діалог, полілог, суперечку і конфлікт. Частина курсу присвячена тренінгу з акторської майстерності – постановці голосу, акторським етюдам, мистецтву експромту. Кожний учасник має можливість виступити, заявити про себе. Останнє залікове заняття – модель захисту кандидатської дисертації, де враховано логіку роботи, її наукове ноу хау та вміння дисертанта красномовно відстоювати свої здобутки.
– Як Ви створювали свою програму?
– Склалося так – університетська освіта, філософська аспірантура, сценічний досвід, пісенна творчість, журналістика, багаторічні наукові розробки – все поєдналося в моїй авторській програмі. І над усім – інтерес до філософії – цариці наук.
Повністю поділяю афоризм: філософія – це риторика зовні, а риторика – філософія всередині. До речі, вже декілька років у випускників філософських факультетів одна із спеціальностей за дипломом називається «викладач риторики».
Маю щасливу нагоду практично поєднувати філософію і риторику – кожного тижня у неділю з 20-00 веду авторську програму прямого ефіру «Контраверза» на радіостудії «Майдан» (72,08 FM).
– Повертаючись до теми аспірантів, хочу запитати: які Ви бачите конкретні результати своєї діяльності?
– Деякі результати бачу. Слухачі розкриваються як особистості, починають звучати більш яскраво та переконливо. Сподіваюся, що вони отримують не тільки конкретний комунікативний інструментарій, а й певний поштовх для подальшої творчості і більш кваліфікованого спілкування із світом!
Тепер – слово аспірантам.
Михайло Потьомкин (ФБТ): «Займатися наукою – це дуже добре. Проте окрім написання статей і підготовки дисертації, презентацій, необхідно вміти виступати перед аудиторією на нарадах, засіданнях. Говорити так, щоб тебе слухали і хотіли слухати. Виступаючи, ми підвищуємо свій науковий рівень і репутацію, а без мистецтва красиво, переконливо і гідно показати свої знання, цього не зробити. Тому риторика необхідна, і я ходив на заняття із задоволенням. Я бачив, як виступають мої колеги, і знаю, як виступав я. Адже нас вчили активному слуханню, аналізу і самоаналізу промови. Все це допомогло мені покращити самого себе, ставитися до самого себе з більшою симпатією і впевненістю».
Олексій Богатов (ІФФ): «Це дуже важливо – щоб науковець міг переконливо захистити власну ідею, донести її до колег і студентів. Я здобув чималий досвід цього на заняттях з риторики. І хоч повністю свій аудиторний шок ще не здолав, тепер почуваюся набагато спокійніше перед публікою, більш вільно висловлюю свої думки».
Тетяна Моїсеєнко (ФММ): «Курс риторики спонукав мене взагалі по-новому подивитися на життя. Я змогла оцінити саму себе зі сторони, виправити логіку, мовлення, стати більш впевненою, ще більш повірити в себе. Вважаю, що інформація і практикум, які були на цьому предметі, стануть у нагоді за будь-якої життєвої ситуації!»
Чекалюк Віталій (ІПСА): «Вважаю, що курс «Риторика» є дуже важливим
для аспіранта. Адже я помітив: якщо виконувати всі вправи, то значно підвищується рівень впевненості у собі, особливо у публічних виступах. Дуже цікаво було дізнатися про ведення суперечок. Приємно, що викладач не тільки дає теорію, а й сама є практиком – журналістом і науковцем. Тому конкретні життєві приклади звучать переконливо і актуально».
Дмитро Мілюков (ММІ): «Я мав можливість не тільки потренуватися у виступах «на публіку», але й розвинув практичні навички комунікативності у спілкуванні з колегами. «Почистив» мову, відкорегував жестикуляцію. Почув багато цінного про філософію і психологію людини».
Юрій Стовбун (ІФФ): «Риторика дозволила мені усвідомити важливість грамотного й водночас щирого подання себе на виступах перед публікою. Ми навчилися, як враховувати низку факторів – від організації самого тексту, аргументації – і до жестів, міміки та дикції. Вважаю курс риторики необхідною складовою підготовки сучасного науковця!»