5 жовтня 2010 року виповнилося 80 років з дня народження двічі Героя Радянського Союзу Павла Романовича Поповича – першого космонавта-українця. Відзначаючи велику роль П.Р.Поповича у розвитку пілотованої космонавтики, на державному рівні було прийнято рішення про проведення урочистих заходів (відповідно до постанови Верховної Ради України та розпорядження Кабміну України) до вісімдесятиріччя від дня народження П.Р.Поповича.
В урочистостях, що проходили в залі засідань Вченої ради 8 жовтня під головуванням ректора НТУУ «КПІ» М.З.Згуровського, взяли участь члени сім’ї П.Р.Поповича, представники Національного космічного агентства України, льотчики-космонавти В.М.Жолобов та Л.К.Каденюк, ветерани космодрому Байконур, представники Науково-дослідного випробувального центру підготовки космонавтів ім. Ю.О.Гагаріна (Росія) космонавти С.М.Рижиков та О.В.Новицький, викладачі, співробітники та студенти університету, школярі Києва, члени Малої академії наук «Дослідник».
Ректор КПІ М.З.Згуровський представив почесних гостей заходу, розповів про тривалу дружбу Київської політехніки з П.Р.Поповичем. Востаннє, у 2007 р., космонавт приїжджав до НТУУ “КПІ” на відзначення сторіччя з дня народження С.П.Корольова. З теплотою і повагою говорив ректор про найважливіші віхи життя П.Р.Поповича, відзначивши важливість того, що вісімдесятирічний ювілей космонавта Київський політехнічний зустрічає з рідними, друзями і колегами цієї видатної людини.
Присутніх також привітав заступник генерального директора Національного космічного агентства України Е.І.Кузнєцов. Він відзначив неоціненну роль Київського політехнічного інституту в космічній діяльності України: зокрема, участь науковців КПІ в космічних проектах, запуску молодіжного супутника. Також Е.І.Кузнєцов відмітив унікальність Державного політехнічного музею при НТУУ “КПІ” і вручив музею пам’ятну медаль П.Р.Поповича Асоціації музеїв космонавтики Росії. Окрім того, Е.І.Кузнєцов розповів, що одна із зірок Чумацького Шляху була названа іменем П.Р.Поповича, і вручив сертифікати та схему її розташування дочкам Павла Романовича – О.П.Попович та Н.П.Березній.
Заступник голови Наукової ради НАНУ з космічних досліджень академік НАНУ Я.С.Яцків передав вітання членам родини П.Р.Поповича від президента НАНУ Б.Є.Патона і розповів, що ім’я Павла Романовича занесено до спеціального каталогу власних імен у космосі та вручив рідним книгу «Імена України в космосі».
Від родини П.Р.Поповича виступив його племінник І.В.Козлов зі словами щирої вдячності жителям України за їхню пам’ять про свого родича. Він повідомив, що родина космонавта створила в Росії Фонд ім. П.Р.Поповича, одним із проектів якого стало створення космоцентру та молодіжного космічного табору. Як відзначив І.В.Козлов, пам’ять про Павла Романовича не повинна бути формальною, вона має полягати в реалізації його ідей.
Зі спогадами про П.Р.Поповича як свого першого командира виступив льотчик-космонавт, Герой Радянського Союзу, генерал-лейтенант авіації В.М.Жолобов. З його розповіді про спільну роботу Павло Романович постав як надзвичайно добрий, чуйний і уважний до своїх підлеглих командир.
«Нашого полку прибуло. Будемо разом підкорювати космос», – такими словами у Центрі підготовки космонавтів зустрів П.Р.Попович майбутнього першого космонавта незалежної України Л.К. Каденюка. Зі своїм земляком він завжди розмовляв українською. Л.К.Каденюк підкреслив важливість наукової роботи в галузі космонавтики, адже це створення принципово нових літальних апаратів, рухових систем і використання гравітаційних сил космосу.
З вітальним словом до присутніх звернувся також льотчик-космонавт, підполковник С.М.Рижиков. Він розповів про діяльність Науково-дослідного випробувального центру, відзначив, що пам’ять про П.Р.Поповича завжди буде жити в серцях його співробітників, а також додав, що, прочитавши на панно девіз КПІ «Разом ми знаємо більше, ніж поодинці», йому захотілося, щоб у космічній галузі цей девіз звучав як «Лише разом ми зможемо йти до найкращого».
Про підготовку до польоту космічного корабля «Восток-4» розповів безпосередній учасник його запуску ветеран космодрому Байконур В.Т.Гладченко. Спогадами про свої зустрічі з П.Р.Поповичем поділився військовий льотчик 1-го класу полковник у відставці Л.Д.Резун, який служив у військовій частині в м.Узин. Представники цієї частини свого часу висунули Павла Романовича депутатом до Верховної Ради УРСР.
Кожен виступ був сповнений глибокої шани до Павла Романовича Поповича. Адже він залишив слід у житті багатьох людей не лише як фахівець своєї справи, а й як особистість з найкращими людськими якостями. Український космонавт №1 і космонавт №4 СРСР. Його іменем названо гірський хребет в Антарктиді та планету в космосі. Він гідний того, щоб жити в серці кожного українця – ним пишається рідна земля. Як зазначив ректор М.З.Згуровський, Київська політехніка достойно нестиме пам’ять про Павла Романовича Поповича.