На ФСП уже давно діє гурток діалектичної логіки, учасники якого кожного року вже традиційно виїжджають до Криму, де проводять літню школу.
Цього літа ми розмістили свій наметовий табір недалеко від бази відпочинку. Частина учасників жила в наметах, дехто – в будиночках. Вставали о шостій годині ранку. Не завжди (особливо, якщо біля багаття засиджувалися до п’ятої ранку). Та, загалом, о шостій ранку промені сонця вже пробираються до намету, в ньому стає жарко і хочеться скоріше на море. Після сніданку починався час для навчання. І тривав він аж до обіду.
«Школярі» в перший день розділилися на дві групи, які по черзі на кожен день визначали проблему для обговорення після прочитання заданих матеріалів. І ось, з десятої ранку до другої години дня учасники школи збиралися в альтанці, біля наметів, в будиночку – загалом, хто де – для того, щоб почитати. Не завжди саме в цей час, не весь час читали (іноді дуже хотілося на море, адже спека стояла незвичайна, іноді, сидячи над книгою, хтось висловлював щось цікаве або ставив питання по темі – тоді всі забували про книгу, і виходила цікава розмова). Але час цей був витрачений не даремно, кожен для себе відкривав щось нове або ділився своїми знаннями та досвідом з іншими. І це видовище, коли за сто метрів від моря сидять люди за книгою і обговорюють прочитане, викликало у мене неабияке захоплення. А о четвертій годині всі збиралися в альтанці для того, щоб обговорити прочитане за день. Говорили про проблеми освіти, науки, філософії, економіки, політики, моралі, права...
А з шостої до сьомої години щодня відводився час для лекції. Лекторами виступали учасники школи. Теми найрізноманітніші: криза в науці, кубинська революція, життя Лесі Українки, нанорозробки в біології та медицині, ресторанний бізнес, історія графіті, проблеми утилізації сміття, сприйняття людини в різні історичні епохи, економічна безперспективність капіталізму… О сьомій годині – вечеря, а далі – знову пляж, волейбол, останні промені вечірнього сонця і хвилі Чорного моря...
А ось з дев’ятої години починалася вечірня частина програми. Всі збиралися біля наметів, розпалювалося вогнище, заварювався чай, всі сідали навколо вогню і починалися дискусії з приводу художньої літератури, пісні під гітару і без неї. А іноді, коли обговорювалися найбільш хвилюючі теми, сперечальники засиджувалися біля багаття до самого ранку, емоційно захищаючи свою думку, іноді забуваючи, що поруч у наметах сплять ті, які дуже хочуть о шостій годині на пляж. А наступного дня – знову море, сонце, ігри, книги, лекції, спілкування, гітара, пісні і хороші люди.
І кожен день виявлявся абсолютно не схожим на попередній, цікаво дивував і дарував найтепліші (у всіх сенсах цього слова) дні літа. Ось так проходили дні справжнього відпочинку, але, щоб повністю зануритися в цю атмосферу і зрозуміти, що ж таке «Літня школа», треба там побувати...