Ви є тут

Травніков Євгеній Миколайович. Ідеї для майбутнього


КПІ - 2010. Трансконтинентальні дороги Євгенія Миколайовича Травнікова

На кафедрі звукотехніки та реєстрації інформації ФЕЛ не одне десятиліття працює доцент, к.т.н. Євгеній Миколайович Травніков. Ця людина поєднала в собі багато професій і талантів – викладач, учений, винахідник, конструктор, експериментатор, письменник і поет. Свою викладацьку діяльність у КПІ, яка триває й дотепер, Євгеній Миколайович розпочав у 1965 р., а до того було навчання на радіофізичному факультеті. Він поєднує викладання з конструкторською діяльністю, навчальні курси читає за підручниками, написаними ним самим.

Як винахідник Євгеній Миколайович отримав 140 авторських свідоцтв СРСР. Його кредо – створювати лише нове, якщо немає винаходів у розробках – значить розробки бездарні. Половину його винаходів було впроваджено в розробки спецтехніки в НДІ електронно-механічних приладів (ЕМП). Саме там Євгеній Миколайович пропрацював понад 30 років, будучи начальником сектора, заступником головного конструктора та головним конструктором багатьох розробок. У 1988 р. отримав диплом “Кращий конструктор Міністерства промисловості засобів зв’язку СРСР”, був конструктором №1 у галузі механізмів апаратури магнітних записів. Після НДІ ЕМП працював головним конструктором Київського філіалу “Інформвідео”, згодом – у тому ж статусі перейшов до ТОВ “ЄНІТЕКС”.

Як говорить Є.М. Травніков, за освітою він інженер, а це універсальний статус. Тож для успішного виконання експериментальних досліджень він освоїв роботу на токарних і фрезерних станках, адже для проведення нових роз-робок справжній конструктор просто зобов’язаний уміти працювати з такою технікою. Окрім цього, Євгеній Миколайович видав 5 книг з техніки магнітного запису, а поетичний бік письменництва близький йому як любителю східної поезії, в перелік його здобутків входять написані ним понад 7700 рубайї.

Надзвичайні люди залишаються надзвичайними в усьому. Мабуть, саме тому Євгеній Миколайович Травніков є новатором у галузях, відношення до яких він раніше не мав: це і робота над новим роторно-поршневим двигуном внутрішнього згорання (для автотранспорту та морфлоту), і створення “літаючих платформ”, й ідея трансконтинентальних доріг. Уві сні до Є.М.Травнікова прийшла думка про створення стратегічної прямолінійної літерної трансконтинентальної дороги. Суть ідеї полягає в тому, щоб створювати мережу шляхів по паралеле-меридіанній сітці Землі. Наприклад, можна створити дорогу, яка б з’єднувала Магадан та Санкт-Петербург (Росія) по 60-му меридіану. Шляхи, побудовані за такою методикою, матимуть стратегічне значення: будуть прямолінійними (єдино можлива найкоротша відстань між пунктами призначення) та потужними. Трансконтинентальна дорога має бути чотирьохколійною (для залізничного транспорту та поїздів системи “маглев”), двотрасовою (для автобану) та двоярусною (автодороги зверху, а залізничні колії знизу) (див. фото).

Запропонований Є.М.Травніковим варіант дороги в Україні проходить приблизно посередині широти країни, починаючись і закінчуючись дещо південніше Харкова та Львова відповідно. Серед варіантів доріг Є.М.Травніков пропонує: Париж (Франція) – Хабаровськ (Росія), Сіді-Іфні (Марокко) – Делі (Індія) тощо.

На думку винахідника, у світі зараз немає глобальнішої задачі, ніж побудова трансконтинентальних доріг.

Валерія Добривечір

x

Електронний кампус

Інформаційні ресурси

Викладачі КПІ

GitHub репозиторій