Урочистості з нагоди 45-ї річниці від дня першого виходу людини в космос та 35-річчя спільного польоту за програмою «Союз-Аполлон» відбулися в НТУУ «КПІ» 30 березня. Серед гостей – О.А. Леонов – льотчик-космонавт СРСР, двічі Герой Радянського Союзу; В.М. Жолобов – льотчик-космонавт СРСР, Герой Радянського Союзу, голова Аерокосмічного товариства України; Л.К. Каденюк – льотчик-космонавт України, Герой України; академік  Б.Є. Патон – президент НАН України; академік НАН України В.П. Горбулін, випускник КПІ; академік Я.С.Яцків – директор Головної астрономічної обсерваторії НАН України;  О.В. Петров – голова УМАКО «Сузір’я»; Е.І. Кузнєцов – заступник генерального директора НКАУ; представники Посольства США в Україні та Посольства РФ в Україні, ветерани космодромів Байконур, Капустин Яр, Плесецьк та ін. У залі Вченої ради зібралися викладачі та студенти Київської політехніки, члени МАН «Дослідник», учнівська молодь, представники громадськості та ЗМІ.

Історична довідка

Генерал-майор авіації запасу Олексій Архипович Леонов народився 1934 р. у Кемеровській області. У загоні космонавтів – з 1960 по 1982 рр. Здійснив два космічних польоти: 18-19 березня 1965 р. як другий пілот космічного корабля «Восход-2» разом з П.І.Беляєвим, у ході якого вперше у світі вийшов у відкритий космічний простір (вихід тривав 12 хвилин 9 секунд); 15-21 липня 1975 р. як командир корабля «Союз-19» разом із В.М.Кубасовим за міжнародною програмою експериментального польоту радянського й американського кораблів «Союз-Аполлон».

Наприкінці 1960-х у складі групи льотчиків-космонавтів готувався до польотів на Місяць. З 1970 по 1982 рр. був заступником начальника Центру підготовки космонавтів ім. Ю.О.Гагаріна, з 1982 по 1991 рр. – першим заступником начальника Центру по льотній  і космічній підготовці. У 1968 р. закінчив Військово-повітряну інженерну академію ім. М.Є.Жуковського. У 1981 р. захистив дисертацію на ступінь кандидата технічних наук. Автор книг «Особливості психологічної діяльності космонавтів», «Сонячний вітер» та ін., лауреат Державної премії СРСР, премії Ленінського комсомолу.

Урочистості

Спочатку було проведено прес-конференцію для ЗМІ. Запитання адресувалися переважно О.А.Леонову і стосувалися його зв’язків з Україною; небезпечних моментів, що виникали при виході у відкритий космос та приземленні «Восходу-2»; престижу професії космонавта, спогадів про С.П.Корольова тощо.

Друга частина зустрічі розпочалася демонстрацією документального фільму 1965 р. про вихід людини в космос. Фраза, сказана Леоновим після повернення в корабель: «Доповідаю: в космосі жити і працювати можна», викликала гучні оплески в залі. Потім О.А.Леонов поділився спогадами про ті події та розповів про особливості польоту за програмою «Союз-Аполлон». Присутні також переглянули документальний фільм про цей політ.

На зустрічі виступили академік Б.Є.Патон, льотчик-космонавт Л.К.Каденюк, радник Посольства РФ в Україні С.С.Кузнєцов, співробітник економічного відділу Посольства США в Україні з міжнародного співробітництва Ладислав Беранек, ректор НТУУ «КПІ» М.З.Згуровський та ін. Наводимо окремі моменти з виступів.

Виступи

О.А. Леонов: Мене багато пов’язує з Україною. На початку 50-х за направленням комсомолу навчався в Кременчуцькому, а потім Чугуївському льотних училищах, згодом служив у Кременчуці, зустрів там свою майбутню дружину, з якою разом уже 50 років, щороку навідую українську рідню.

Як відбувався вихід у космос? Люк відкрили над Африкою, швидкість – 8 км/с, над Туреччиною почав роздивлятися – переді мною панорама на 2750 км: від Чорного моря до Балтики, Уралу й Кавказу, чути, як б’ється серце, в навушниках – голос із Землі: «А ми тут бачимо, як ти перевертаєшся, повертайся додому» (пізніше зрозумів, що то був Генеральний секретар ЦК КПРС). При підготовці польоту по документації ми відпрацювали 3 тис. аварійних ситуацій. Та всього не передбачиш. Тож коли скафандр роздувся (а для повернення треба було змотати 5-метровий фал – надіти на замок 20-міліметрові кільця, розташовані через 40 см), довелося без погодження з Центром управління польотами зменшити тиск у скафандрі (усвідомлюючи всю небезпеку насичення крові азотом) та виконати всі дії, на які лишалося 5 хвилин світлого часу, далі корабель ховався в тінь. У шлюзову камеру заплив головою, там розвернувся (що не передбачалося ніякими регламентами) і вже в корабель потрапив ногами. Та пригоди на цьому не скінчилися, бо садити спускний апарат довелося в ручному режимі в глухій тайзі, дві доби чекати рятівників (за бортом - 25°С), а потім на лижах діставатися пошукового вертольота.

Один з цікавих моментів спільного польоту «Союз-Аполлон» – як ми пригощали американців. Запропонували їм туби з написами «Столичная», «Водка» (ці кадри добре було видно в фільмі. – Авт.), гості довго відмовлялися, ми наполягали на російській традиції. Яким же було здивування астронавтів, коли в усіх тубах виявився… український борщ. От такі жарти. До речі, один з учасників того польоту – Томас Стаффорд побажав мати у своєму родоводі російську лінію та усиновив двох російських хлопчиків, один з них уже літає. До слова, політ «Союз-Аполлон» мав величезне політичне значення – продемонструвати мільйонам землян, що взаєморозуміння між народами можливе і потрібне. За програмою доленосне рукостискання мало відбутися, коли кораблі пролітали над Москвою, але за своєю ініціативою люки ми відкрили над Ельбою, засвідчивши, що діти тих солдатів, які браталися у Великій Вітчизняній на землі, здатні побрататися і в космосі.

Загальні вимоги для вступу до загону космонавтів: відповідний рівень інтелекту, гарна фізична підготовка, слух, зір, зуби, серцево-судинна система, високостабільна нервова система. Якщо в школі ще можна дозволити собі працювати не напружуючись, то недопрацьовувати (байдикувати) у ВНЗ – неприпустима розкіш. Успіх приходить до тих, хто працює.

Б.Є. Патон: О.А.Леонов – справжній герой усього людства, ім’я його пам’ятатимуть у віках. Він учасник історичних подій, які вплинули на розвиток цивілізації. Олексій Архипович не лише герой космосу, а й чудовий художник і неперевершений оповідач, тож чекатимемо його нової книги. Ми любили, любимо і будемо любити вас, шановний Олексію Архиповичу.

Л.К. Каденюк: Тим, хто починав прокладати шлях у космічний простір, було найважче. Їх по праву можна назвати синами Землі. Ймовірність не ступити на землю іноді була вищою, ніж ймовірність благополучного завершення польоту. Мені теж дуже хотілося вийти у відкритий космос. Там простір сприймається за іншою геометричною сутністю – багатовимірно. Нинішня космічна техніка практично вичерпала себе. І саме нинішні студенти конструюватимуть апарати, які літатимуть швидко і далеко.  Двигуни працюватимуть з використанням природних сил і джерел енергії, які існують у Всесвіті. Навчившись створювати багатовимірний простір, зможемо переходити з одного часу в інший. Фантастика? Але вона може стати реальністю.

С.С. Кузнєцов: Під час перегляду фільмів у мене клубок у горлі стояв – так яскраво згадалися космічні одисеї 1965-го й 1975-го. В історії багато подій пам’ятних, але знакових не так багато. І саме події, до яких причетний О.А.Леонов – перший вихід у відкритий космос і перше міжнародне рукостискання на орбіті, – є знаковими для нашої планети. Нам немає чого ділити у цьому світі, Земля занадто мала, щоб шматувати її.

Л. Беранек: Політ, у якому брав участь О.А.Леонов у 1975 р., ознаменував початок мирної співпраці у космосі. І сьогодні вона продовжується на міжнародних космічних станціях. Сміливці, які нині виходять у космос і працюють там до 8 год. поспіль, прагнуть здійснити неможливе і ще трохи більше, але першим у цій плеяді стоїть росіянин О.А.Леонов. Нинішні студенти мають зберігати і множити традиції своїх співвітчизників.

М.З. Згуровський: НТУУ «КПІ» є майданчиком співдружності і співпраці України, Росії, США.  Рік тому за участю екс-мера Нью-Йорка Рудольфо Джуліані на території університету було відкрито пам’ятник піонерові вертольотобудування І.І.Сікорському, який навчався в КПІ, працював у Росії, свої найвідоміші проекти здійснив у США. А нині космічна тематика зібрала представників цих трьох країн. Нехай і надалі множаться наші контакти, а результати не забаряться. Упевнений, що в серцях присутніх тут студентів сьогоднішня зустріч залишить помітний слід.

Телеміст

Закінчилися урочистості телемостом з Центром управління польотами в Х’юстоні (США). Зібрання привітала та відповіла на численні запитання астронавт Хайдемарі Марта Стефанишин-Пайпер – капітан ВМС США, яка має українське походження та стала  восьмою жінкою-астронавтом, що здійснила вихід у відкритий космос. У 2007 р. М.Стефанишин-Пайпер відвідала своїх родичів у Львівській області, де народився її батько,  та мала зустріч із Президентом України, який нагородив її орденом княгині Ольги ІІІ ступеня (за мужність і відвагу, виявлені в освоєнні космічного простору, зміцнення дружби між українським та американським народами).

Марта Стефанишин-Пайпер розповіла, що мрія стати астронавтом народилася в неї саме під час російсько-американського польоту 1975 р. «Я знаю українську, тож мені легше буде вивчити російську, щоб у майбутньому теж працювати в космосі у складі американсько-російського екіпажу», – подумала тоді дівчинка. З того часу вона успішно закінчила Масачуссетський технологічний інститут, була прийнята до загону астронавтів, здійснила два космічних польоти. Звертаючись до студентів, вона сказала: «Найважливіше – вчитися і працювати. Треба обирати те, що вас цікавить. Якби я не любила математику, то не стала б інженером. Я не була б щаслива у моєму житті, мені було б важко працювати. Роки в університеті були найтяжчими, але то був найщасливіший час, тому що я займалася тим, що мені було цікаво».

На завершення зустрічі О.А.Леонов подарував київським політехнікам авторські копії своїх картин на космічну тематику.

Н.Вдовенко, Фото К.Антоненка, А.Лозового, В.Ігнатовича